Будинок коксохімічного заводу з найвищою вежею Запоріжжя

Ворота Соцміста – будинок коксохімічного заводу, головна прикраса якого – вежа, яку іноді називають «Запорізький Кремль». Це дітище двох архітекторів – Івана Козлінера та Леоніда Гершовича, яке й сьогодні возвеличується над проспектом.

 

Ворота Соцміста – будинок коксохімічного заводу, головна прикраса якого – вежа, яку іноді називають «Запорізький Кремль». Це дітище двох архітекторів – Івана Козлінера та Леоніда Гершовича, яке й сьогодні возвеличується над проспектом.

На вежі присутня абревіатура заводу-творця та рік побудови – «КХЗ» та «1951», що вдало доповнюють архітектурний ансамбль вишуканого теплого фасаду.

Насправді, цей мальовничий будинок на в’їзді у Соцмісто має непросту історію. Ще у 1949 році на Генплані міста «Будинок коксохіму» позиціонувався головним будинком усього Соцміста, який показував його стрімкий розвиток та широкі вулиці. Оскільки все знаходило свої рамки у фінансуванні, було вирішено, що будинок для працівників коксохімічного заводу буде п’ятиповерховим, а довершить його 47-метрова вежа з вишуканою ліпниною та шпилем, прикрашеним великою зіркою. Висота вежі сягнула висоти десятиповерхового будинку.

Потім, в сімдесяті, на вежі з’явилася додаткова пам’ятка – намальована кимось квітка ромашки, створення якої у місті обросло теплими та добрими легендами. Нібито квітку намалював юнак перед тим, як йому довелося піти в армію. Але ромашці він зобразив непарну кількість пелюсток, аби його кохана, проїжджаючи повз, рахувала та пам’ятала – кохає. Однак під час реконструкції будівлі та висвітлення стін квітку замалювали, а разом з нею – й довгу запорізьку легенду.

З будівництва будинку пройшло 67 років, а він радує вишуканістю та тонкою красою, унікальним фасадом та вежею з довгим металевим шпилем. У його дворі знаходиться вже неробочий фонтан з кольоровими рибками, виконаний у стилі сталінського ампіру.