Зв'язок з історією непорушний - чекаємо на цікаву гостю

Це будинок лікарні пологового притулку Г. Б. Бера. Розташований на розі тодішніх вулиць Покровської та Миколаївської (нині Святого Миколая і Покровська відповідно). Г.Бер у 1910 році отримав дозвіл Катеринославського губернського правління на спорудження приватної лікарні у м. Олександрівську.

У лікарні проводилися хірургічні операції та діяли офтальмологічне та гінекологічне відділення, надавалися безкоштовні послуги всім без винятку жінкам незалежно від положення в суспільстві і достатку.

За радянських часів лікарня була перетворена на пологовий будинок. Сьогодні, як і понад сто років тому, в будівлі консультують породіль, змінилася лише назва на міський пологовий будинок №1.

Будинок – одна із кращих споруд міста у стилі модерн, що відзначається високими для свого часу архітектурно-планувальними якостями (подробиці про архітектурні особливості будівлі читайте на нашому сайті ….) .

Про самого Г.Б. Бера відомо дуже мало (немає навіть його фото), АЛЕ нещодавно з співробітниками Запорізького обласного краєзнавчого музею зв'язалася рідна онука лікаря Бера - Людмила. Вона виявила бажання приїхати в місто, передати в музей сімейні фотографії та документи.

Невдовзі ми обов’язково напишемо подробиці візиту нащадка видатної людини.

 

 

У повоєнні десятиріччя, до торця з боку вулиці Свердлова, добудоване одноповерхове цегляне приміщення котельні. Двоповерхова, з напівпідвалом в тильній частині, цегляна, «П»-подібна у плані, з заокругленим наріжжям будівля. Складається з двох розташованих під прямим кутом, різновеликих прямокутних у плані крил на червоній лінії забудови кварталу та частково надбудованого до трьох поверхів колишнього житлового блоку, що утворює північно-східний ризаліт на дворовому фасаді.

Внутрішнє планування коридорне (двобічне в основному крилі вздовж вул. Артема і однобічне – по вул. Свердлова), у житловому блоці – секційного типу. Між основним крилом і житловим блоком з боку подвір’я вписано терасу на цегляному підмурку, над якою влаштовано балкон на круглих металевих опорах. Має два входи з боку вул. Артема і один з двору (в житловій частині) та пов’язані з ними трисходові клітки з двомаршевими кам’яними сходами. Перекриття пласкі по балках, що спираються на поздовжені стіни. Дах вальмовий, залізний на дерев’яних кроквах. Фасади з відкритого цегляного мурування, складеного за готичною (хрещатою) системою, цокольна частина обличкована гранітними 52 блоками з колотою поверхнею. Вирішений у формах пізнього модерну, побудованих на стилізації романсько-готичної архітектурної спадщини.

Композиція споруди асиметрична. Домінуючим елементом вуличних фасадів виступає заокруглена наріжна частина під стрімким конусоподібним дахом, установленим на приземкуватому круглому барабані й завершеним цибулястою маківкою. Акцентними елементами є кріповки сходових кліток із трьома вертикальними смугами засклення. Її композиційну роль підкреслено підвищеними трапецієвидними щипцями із стилізованими волютами і круглими слуховими віконцями (три щипця – на наріжжі, два – над сходовими клітками). Різні за шириною вертикалі неглибоких кріповок проміжних площин вінчають прості та на бічних стовпчиках трикутні фронтони. Горизонтальні членування формують сірий гранітний цоколь, лінії вікон і вінцевий карниз спрощеного профілю.

 

Важливу роль в архітектурі фасадів відіграють різні за формою, розміром, способом групування віконні прорізи: на першому поверсі – з напівциркульними перемичками (одно-, дво-, тристулкові), на другому поверсі – прямокутні (переважно двостулкові, на наріжжі – тристулкові). Поодинокі, паристі та трійчасті вікна першого поверху окреслені пласкими архівольтами з фактурного тиньку, вікна другого поверху – своєрідними трикутними сандриками з того ж матеріалу, поєднаними міжвіконними горизонтальними смугами. Темно-сірі тиньковані облямування понад вікнами утворюють чіткий графічний малюнок на тлі вохристої цегляної поверхні фасадів. Привертає увагу оригінальна конструкція підвіконь другого поверху у вигляді виступних похилих площин. Проміж вінцевого карнизу і зубчастої лінії віконних облямувань обличкована глазурованою керамічною плиткою вохристого кольору.

Ліпний декор складається з віночків та стрічок на вінцевих трикутних фронтонах, гірлянд з китицями у міжвіконнях другого поверху. В оформленні прямокутних вхідних порталів з боку вул. Артема застосовано призматичні та квадратні гранітні блоки.

Невеличкі вікна верхнього світла над наближеним до наріжжя головним входом вирішено у вигляді п’ятипрофільної аркатурки, виділеної темним тинькуванням.

 

В іншому характері, наближеному до цегляного стилю, вирішено дворовий фасад. У його оздобленні застосовано двокольорову цеглу. Торець крила по вул. Свердлова увінчано трикутним фронтоном, підвищений виступний об’єм сходової клітки колишнього житлового блоку – таким самим щипцем із трикутним горішнім віконцем. Вікна завершено променевими клинчастими перемичками, цоколь гранітний, перший і другий поверхи розділено гуртом у вигляді гладенького фризу з темно-червоної цегли, що виділяється на тлі основних вохристих площин. Викладено декор другого поверху: міжвіконні лопатки – лізени з хрещатими прорізами, замкові камені та пано в поребрику понад вікнами, зубчасті «фартушки» у підвіконнях.

 

Інтер’єри медичного закладу оформлено раціонально. Підлога шестигранного у плані вестибюлю і майданчиків головних сходів викладена з трикольорової метлахської плитки, що в бордюрі вестибюлю містить меандровий орнамент. Прикрашена накладними розетками металева огорожа сходів складається з характерного для стилю модерн мотиву потрійних вертикалей. У сходовій клітці на другому поверсі вміщена фігурна пам’ятна дошка з написом: «1879 г. – 1938 г. 1-е послеродовое отделение имени доктора Татаринова И. Н.». Будинок – одна із кращих споруд міста у стилі модерн, що відзначається високими для свого часу архітектурно-планувальними якостями. Тепер використовується відділом патології вагітних пологового будинку № 1 .