Inspiration

Ніч зруйнованих пам’яток в Одесі

22.08.2023 7,725

23 липня 2023 року стало темною датою для Одеси. За кілька годин російські ракети знищили та пошкодили 29 культурних пам’яток в історичному центрі міста, який на початку року був визнаний об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Ми вирішили розповісти історію деяких з них.

Спасо-Преображенський собор

Православний Спасо-Преображенський собор був найбільшим в Одесі та вважався однією з головних святинь південної частини України. Храм уже нарекли «двічізнищеним»: перший раз був у 30-х роках ХХ ст, під час сталінської антирелігійної кампанії, і от через майже 100 років – другий.

Спасо-Преображенський собор є ровесником Одеси. Його будівництво почалося ще в 1795 році і тривало до 1808-го. Пізніше добудували ще дзвіницю, трапезну та інші будівлі. Комплекс був створений у класичному стилі за проектами архітекторів Вікентія Ванрезанта, Франческо та Джованні Фраполлі, Джорджо Торрічеллі, Луїджі Руска та інших. Спасо-Преображенський собор став усипальницею князів Михайла та Єлизавети Воронцових та кількох єпископів. Щороку перед Великоднем сюди привозили чудотворну Касперівську ікону Божої Матері, яка вважалася покровителькою Одеси.

У 1936 році святиню пограбували та розібрали по цеглині, а на її місці встановили фонтан. Наприкінці ХХ століття під час розкопок археологи віднайшли давній фундамент храму і тоді ж почалося його відновлення. Новий собор освятили у 2010 році.

23 липня Спасо-Преображенський собор зазнав значних руйнувань через пряме потрапляння російської ракети. На щастя, з-під уламків вдалося врятувати Касперівську ікону Божої Матері. Попри масштаб руйнувань святиню збираються відновити за допомогою італійських архітекторів та реставраторів.

[gallery id=7107]

Будинок вчених

Одеський Будинок вчених знаходився в приміщенні палацу графа Толстого, який був пам’яткою архітектури національного значення. Зведений у 1832 році у стилі класицизму з елементами ренесансу та бароко, особняк за свою історію мав трьох власників: ротмістра Миколу Хорвата та 2 покоління графів Толстих.

Будинок вчених був єдиним дворянським особняком Одеси, в якому збереглася велика частина внутрішнього оздоблення у первозданному вигляді. Будівля складалася з 12 кімнат, серед яких:

Мармурова вітальня з майже 200-літнім роялем, на якому грав Ференц Ліст;
Біла зала оздоблена паркетом з 22 видів дерева та інші.

З приходом радянської влади в будівлі облаштували Перший народний музей, потім відділ Одеського музею Західного та Східного мистецтва, а в 1934 – Будинок вчених, що став першим в Україні.

В результаті обстрілу у будівлі розбиті всі вікна та двері, пошкоджені раритетні меблі та декор.

[gallery id=7108]

Будинок Кредитного товариства

Еклектична будівля Кредитного товариства Одеси на вулиці Гоголя була зведена у 1881 році за проектом Артура Люїкса. У автентичному варіанті споруда була облицьована білим інкерманським каменем, рослинною ліпниною, а на картуші красувався герб Одеси. За радянської влади зовнішній вигляд будівлі помітно змінився. Після Другої світової війни тут діяв Головпоштамт, Будинок науки та техніки, а на початку 2000-х пам’ятку викупили і відреставрували.

[gallery id=7109]

Дім Маса

Еклектичний двоповерховий прибутковий будинок на Катерининській площі, 4 був зведений за проєктом архітектора Франца Моранді всередині ХІХ ст. Замовником став купець першої гільдії – барон Аріст Мас. Маси вважалися однією з найвідоміших підприємницьких династій російської імперії, а їхня компанія «Мас і Ко» входила до провідних експортних компаній Одеси.

У повоєнні роки в будинку провели реставрацію, а в 2008 її визнали пам’яткою місцевого значення.

Будинок Порро

Будинок Порро або, як його ще називають Бістань, за ім'ям першої власниці Емілії Бістань був зведений у 1883-1884 роках. Автором проєкту в неокласичному стилі став Демосфен Мазіров – племінник українського художника-мариніста – Івана Айвазовського. Наступний власний садиби – Джакомо (Яків) Порро був відомим португальським консулом та купцем першої гільдії. У різні роки тут жив архітектор Герман Карл Шеврембрандт та поет Семен Кірсанов.

Будинок є пам’яткою історії, архітектури та містобудування місцевого значення.

[gallery id=7111]

Будинок Папудових

Одесити називали будинок Аріадни Папудової «містечком» і не дарма, адже в ХІХ ст це був найбільший житловий будинок Одеси. Першопочатково будівля зводилася як «хлібні магазини», що слугували амбарами, де зерно зберігалося і просушувалося перед відправкою в порт. Її звели за проєктом Івана Козлова у 1843 - 1847 роках на замовлення грецького підприємця Костянтина Папудова, який навіть 3 роки був міським головою Одеси. Але згодом складські приміщення перепланували на житлові архітектори Моранді, Боффо, Мазіров та Рейнгерц.

Будівля набула вигляду замкнутого каре, де знаходився:

господарський будинок Папудових, де збирався місцевий бомонд та влаштовувалися бали на понадл 200 гостей,
прибутковий будинок,
магазини,
приватна гімназія Анни Піллер (60-ті рр. ХІХ ст),
та різні служби у дворі.

Саме в цьому будинку провела свої останні роки (1918 - 1919) зірка українського кіно – Віра Холодна. На жаль, будівля сильно постраждала під час Другої Світової війни. Під час бомбардувань було знищено саме ту частину, де знаходилася квартира акторки. У 2003 на її місці встановили пам’ятник. Автентично, Дім Папудової мав 4 поверхи, після війни зберелося лише 2, усе решта було надбудовано вже в результаті реконструкції після 1970 року.

Будівля має статус історичної та архітектурної пам’ятки місцевого значення.

[gallery id=7112]

Також пошкоджень зазнали: