Palace and Park Complex of Counts Badeni

Палац у Коропці збудований на початку 19ст родиною Мисловських Переходив у власність від Потоцьких до Бадені Був зруйнований пограбований Між війнами в 1906 відбудований у стилі віденського ренесансу Зараз в середину не пускають Ззовні палац виглядає велично Варто подивитись

Красива архітектурна споруда. Вхід у середину споруди зачинений через аварійний стан. Гарний парк довкола із столітніми деревами. Туристів немає. Поруч є магазини, кафетерії, гарна церква. Дорога до палацу ідеальна. Місцеві мешканці дуже приватні. Рекомендую.

До 1615 року містечко Коропець належало польській короні. в 1615 році перейшло у власність брацлавського воєводи Стефана Потоцького. В середині 18ст власність на довколишні землі переходить до родини Мисловських,яка на поч.19ст спорудила палац. В 1893 році Коропець переходить у власність графа Станіслава Марціна Бадені,який одразу почав перебудову замку у родинну резиденцію. Новий палац звели у стилі віденського ренесансу. До нашого часу збереглася овальна бальна зала на першому поверсі палацу прикрашена панелями з дуба. На стінах зали знаходилися портрети польських королів. Першу світову війну в 1914-1920 роках палац було сильно пошкоджено та пограбовано. Саме тоді з усіх стін було знято портрети, вирвані вікна та двері. В міжвоєнний період родина Бадені відновила палац майже у його первісному стані. Тільки портрети було не знайти. За Станіслава Бадені був парк ,який було розширено до 200 гектарів. Автором паркової реконструкції був інспектор міських парків, творець Стрийського парку у Львові Арнольд Рьорінг. Через парк протікали дві річки, Коропчик і Млинівка. Їхні береги сполучали красиві містки. В парку був став на березі якого знаходилась оранжерея та теплиці. До приходу комуністів в 1939 році за парком доглядало 30 садівників. Останнім власником Коропця був наймолодший син Станіслава Бадені - Стафан Бадені.Після захоплення Коропця комуністами в 1939 році, був змушений мігрувати з родиною в Будапешт. В подальшому був ув’язнений нацистами у концтабір в Маутхаузені, де вижив. Останні роки доживав в Дубліні. Перша писемна згадка про Коропець відноситься до 1421 року, коли польський король В.Ягеллончик заклав у ньому парафіяльний костел. В 1672 році містечко спалили турецько-татарські орди. Під час відвідування всередину не вдалося попасти, так як велися ремонтні роботи. Також відбувається реставрація ззовні

Цікаве місце, гарна пам'ятка архітектури. Шкода що в середину не пускають, другий поверх обвалився, ніхто не реставрує, не підтримує. А це могло б бути чудовою туристичною зоною. На території є озеро викладене каменями, нажаль тепер без води :( . Також є парк, який потребує догляду. Також є підземелля, потрапити до них частково можна з північно-західної частини парку. Дуже шкода що парк, та прилеглу територію палацу, псує військове училище. Очевидно палац у їхньому відомстві. Могли б і доглядати за палацом та парком з озером. Доречі від Ніжніва з моста, майже до самого Коропця ( десь 3 км не доробили) , зробили нову дорогу! Тому поїздка приносить величезне задоволення!