Історія дамби Запоріжжя

5 листопада 1962 року у Запоріжжі урочисто була відкрита дамба - магістраль, що з'єднала між собою «старе» і «нове» місто.

5 листопада 1962 року у Запоріжжі урочисто була відкрита дамба - магістраль, що з'єднала між собою «старе» і «нове» місто.

Дамба розпочинається від площі Пушкіна і закінчується вулицею Гагаріна. Протяжністю у 2,1 км.

Наприкінці 1950-х років «стара» та «нова» частина міста була з'єднана лише вздовж трамвайної лінії по сучасній вулиці Яценка. Такий стан справ запоріжці вирішили виправити. На допомогу був покликаний сміливий задум - для з'єднання частин міста вирішили насипати величезну дамбу і прокласти по ній шляхопровід. Автором задумки цього об'єкту став запорізький архітектор Микола Жаріков. Для її здійснення в короткі терміни необхідно було навалитися усім світом, що загалом-то тут же і було зроблено.

Над особливістю будови Запоріжжя в середині ХХ століття гості міста часто жартували. Мовляв, і не місто зовсім, а місто і пів міста, між якими знаходиться ще і село. І заперечити їм було складно - до початку 1960-х Запоріжжя дійсно розділене на дві частини глибокою балкою Капустянка, в якій насправді тулилися ще Вознесенівські хатки.

На балку прибули дві бригади комсомольців на чолі з архітектором Жаріковим М.С. На першому етапі робіт були виміри з теодолітами в руках. Трохи пізніше балка і зовсім пожвавилася. Як писала тоді газета «Запорізька правда:

«В одну з неділь сюди прибули сотні юнаків і дівчат. На питання про те, що вони збираються робити, дружно відповідали, що будувати нову магістраль»
Інструментами перших будівельників дамби були лопати і тачки - сучасної техніки спочатку бракувало. А ще, як колись дніпробудівці, дамбобудівельники працювали ногами - простуючи дружними колонами трамбували на насипу землю.

З травня 1959 року над будівництвом дамби працювало вже 50 самоскидів. Кожен день їм доводилося перевозити до півтори тисячі кубометрів землі. Її рівняли і ущільнювали вже три бульдозера, скрепер і котки. За порівняно невеликий термін розроблено, перевезено та укладено в спорудження понад мільйон кубометрів ґрунту.

Напередодні 1962 року запоріжці вирішили: дамбу необхідно здати на два роки раніше запланованого терміну. І навіть намітили точну дату введення споруди в експлуатацію - дамбу треба піднести в «подарунок Жовтню!», тобто до 7 листопада 1962 року. Тому, восени 1962 року, на ударній будові був справжній аврал. Для дострокового завершення робіт асфальтчики видали за робочий день по півтори норми - виклали 900 «квадратів» асфальтного полотна замість 600. Всього ж на дамбі заасфальтували 39 тисяч м² шляху, що дорівнювала майже 40 гектарів. І обіцянку будівельники виконали: урочисте відкриття магістралі пройшла 5 листопада 1962 року. В будівництві дамби брали участь практично всі містяни. Одна тільки молодь відпрацювала на будівництві понад 50 тисяч людино-годин.

 

Повідомляє: Запоріжжя Онлайн