В єдності сила: коротке знайомство з українськими субетносами

Бойки, лемки, волиняни, поліщуки, горюни – усі вони живуть в різних куточках нашої держави, говорять різними діалектами, мають особливі традиції, але усі вони українці. 603,7 тис км.кв України стали рідним домом для десятків субетносів. І до річниці Незалежності сьогодні почнемо знайомство з деякими з них.

Бойки

Де проживають: центральні і частково західні Українські Карпати (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська області).

Найвідоміші населені пункти: Дрогобич, Калуш, Самбір, Сколе, Нижні Ворота, Турка, Воловець.

[gallery id=7137] 

Вважається, що бойки (верховинці) – одні з найзакритіших та мовчазних гірських етносів України, саме тому їхня культура зазнала найменшого впливу. Серед самобутніх традицій, які зберігають її представники уже сотні років:  

• унікальна дерев’яна архітектура та довгі прямокутні хати без єдиного цвяха.
• танець Бітля, який виконується попарно, стоячи на бочці
• співанки – ладканки до різних обрядів та вівкання, що раніше використовувалося як перегукування
• «дерево життя» як традиційний елемент розпису

Відомі бойки: Богдан Лепкий, Іван Франко, Степан Бандера, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Де дізнатися про культуру бойків: 

• Культурний центр «Хата у Глубокім», Урич
• Музей «Бойківщина» в Самборі
• Історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в селі Цінева
• краєзнавчий музей Бойківщини Тетяни та Омеляна Антоновичів в м. Долина
• бойківська садиба на фермі «Дубовий кут»

З 1992 року у Турівському районі на Львівщині кожні 5 років проходить етнічний фестиваль — Всесвітні бойківські фестини, а що 3 роки – Бойківський конгрес, куди з'їжджаються бойки з усього світу. 

Гуцули

Де проживають: східна частина Карпат (Івано-Франківська та Чернівецька області) і Рахівський район Закарпаття.

Найвідоміші населені пункти: Верховина, Косів, Надвірна, Вижниця, Рахів.

[gallery id=7138] 

Про волелюбних і запальних гуцулів кажуть «люди-феєрверки» або українські горяни, а самі себе вони називали «ирстєнами» .

Вівці, трембіта, бриндзя та яскраві костюми – перша асоціація, що з’являється при згадці гуцулів. І це цілком виправдано. Вівчарство та лісозаготівля з давніх часів є одними з головних промислів гуцулів. А ще – художні ремесла. На весь світ відомі гуцульські:

• кахлі та посуд Косівської кераміки, що входить до Репрезентативного списку ЮНЕСКО
• писанкарство, що є об’єктом Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України,
• різьблення по дереву та залізу,
• килимарство та ліжникарство,
• гуцульський танець аркан,
• та коломийки, які гуцули складають ще з ХІV ст.

Цікаві факти:

• У гуцулів збереглися сильні традиції шаманізму, хто ж не чув історії про їхніх чорних та білих мольфарів?
• Гуцульська овеча бриндзя стала першим українським продуктом з позначкою географічного бренду.  
• Гуцули брали найактивнішу участь в усіх українських національно-визвольних рухах

Відомі гуцули: Олекса Довбуш, Параска Плитка-Горицвіт, Олекса Бахматюк, Назарій Яремчук.

Де познайомитися з гуцульською історією та культурою:

• Музей писанкового розпису, Коломия
• Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, Коломия
• Щорічний фестиваль «Арт-Поле», Шешори
• Фестиваль «Гуцульська Бриндзя», Рахів
• під час одного з турів Карпатською живою спадщиною від проєкту Go 52

Лемки

Де проживають: по обидва схили Бескидів. Зараз найбільше лемків живе на Тернопільщині. Львівщині, Франківщині 

Найвідоміші населені пункти: Волосянка, Глибока, Копанки.

[gallery id=7139] 

Лемки, які часто себе називають русинами – найзахідніша етнографічна група українського народу з найдраматичнішою долею через вимушені переселення, зокрема під час операції «Вісла» та асиміляцію з боку сусідів. Основні заняття лемків – землеробство, випас волів та овець, деревообробка, а також мандрівний промисел: склярі, дротярі та інші майстри ходили від села до села і надавали свої послуги. Крім них, були ще і торговці. 

Цікаві факти:

• лемки часто вживають слово «лем», яке означає «лише», «тільки», що стало однією з версій походження назви субетносу;
• в лемківському діалекті наголос у словах завжди падає на передостанній склад;
• традиційним елементом одягу жінок була біла косинка, а на важливі події одним із ритуалів було «хусткування»;
• дротярство (виготовлення виробів з дроту) – одне з традиційних ремесел лемків;
• дерев’яні церкви Лемківської школи народного храмового будівництва занесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО;
• лемківська вишиванка називається «чахлик» і найчастіше прикрашається узорами з ромбів і зірочок.

Відомі лемки: Богдан-Ігор Антонич, Михайло Вербицький, Енді Уорхол (справжнє ім’я Андрій Варгола)

Де познайомитися з історією та культурою лемків:

• музейний комплекс «Лемківське село», м.Монастириська;
• «ностальгійний» етномаршрут у Монастириську та околицях;
• лемківський фестиваль «Дзвони Лемківщини» у місті Монастириська;
• Хата-музей «Лемківська садиба» в с. Зарічово

Буковинці

Де проживають: Буковинське Прикарпаття (Чернівецька область)

Найвідоміші населені пункти: Чернівці, Новоселиця, Кіцмань.

[gallery id=7140] 

Буковинці вирізняються особливою хазяйновитістю, охайністю та тягою до краси. 

Цікаві факти:

• Буковинські будинки завжди вибілені і прикрашені двома кольоровими смугами: верхня з орнаментом, а нижня синя або червона;
• тут досі простежується культ рослин, особливо шанують вербу як символ Прадерева життя;
• святковий та весільний головний убір місцевих дівчат – буковинський урочистий вінок з ковилою або вінок, що рухається, внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
• також до цього списку входить унікальне карнавальне святкування Маланки, яку місцеві називають Перебрія.

Відомі буковинці: Іван Миколайчук, Володимир Івасюк, Юрій Федькович, Ольга Кобилянська.

Де познайомитися з історією та культурою буковинців:

• Чернівецький обласний державний музей народної архітектури та побуту
• Чернівецький обласний художній музей
• Чернівецький Музей буковинської діаспори
• Чернівецький краєзнавчий музей;
• Музей історії та культури євреїв Буковини
• фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі» в Чернівцях;
• фестиваль Маланок в Чернівцях.

Подоляни

Де проживають: землі Поділля (Тернопільська, Вінницька, частина Черкаської, Хмельницької та Львівської областей)

Найвідоміші населені пункти: Кам’янець-Подільський, Кременець, Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Бакота.

[gallery id=7141] 

Культура подолян протягом історії зазнавала впливу багатьох народів, що селилися і керували цими землями, тому у всьому тут суцільна еклектика. Вони займалися переважно землеробством, виноробством та художніми ремеслами: вишивкою, килимарством, писанкарством, гончарством. 

Цікаві факти:

• серед давніх подолян досить поширеним був культ землі, їй приписували цілющі властивості, а також здатність рідної землі врятувати воїна від ворожої кулі. 
• будинки в подільських селах завжди оточувалися валом або ровом і обсаджувалися вербами;
• з подолян виникли перші козаки;
• жартівливі подільські пісні (аналоги гуцульських коломийок) називаються чабарашки або шумки;
• на Поділлі почали вирощувати трюфелі раніше, ніж у Франції, а ще вивели безліч сортів яблук, яких у ХІХ ст нараховувалося більше 1000;
• малай – традиційний кукурудзяний хліб, що пекли на Поділлі в долині Дніпра.

Відомі подоляни: Іван Богун, меценати Симиренки та Яхненки, Устим Кармелюк, Агатангел Кримський, Микола Бажан, Павло Скоропадський, княгиня Щербатова.

Де познайомитися з історією та культурою подолян:

• Музей старожитностей Поділля у Кам'янці-Подільському
• Могилів-Подільський історико-краєзнавчий музей Поділля
• Вінницький обласний краєзнавчий музей;
• Вінницький обласний художній музей;
• Хмельницький обласний краєзнавчий музей; 
• Хмельницький обласний художній музей; 
• Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
• фестиваль «Весільна фортеця» в Кам’янці - Подільському
• фестиваль «Скарби Поділля» у Вінниці.

Попереду нас чекає знайомство з іншими субетносами, яких об’єднала Україна, і які за історію не один раз об’єднувалися заради неї, вкотре доказуючи всьому світу, що в єдності наша сила. 

Фото: facebook.comukrainianmagazinediaspora