Олексіївська фортеця, яка спочатку мала назву Берецька, була подібна аналогічним будівлям Української лінії: квадратна в плані, висота стін сягала 10 метрів. Навколо фортеці був виритий глибокий рів (інколи його наповнювали водою), по кутах споруджувались бастіони, в яких розташовувалась артилерія. Окремі стіни посилювали равелінами – трикутними земляними укріпленнями.
Якщо дивитись з гори, фортеця нагадує знаки, які лишають прибульці на великих полях. Площа внутрішнього двору становить 1,5 га. Протяжність будівлі вздовж зовнішньої сторони вала складає близько 1000 метрів.
Цікаво: саме Олексіївська фортеця розташовувалась на найнебезпечнішій ділянці лінії оборони, тож мала посилений гарнізон. Її обороняли 600 ландміліціонерів, драгуни та гренадерська рота.
Імовірно, початок занепаду споруди варто датувати 80-ми роками XVIII століття, адже по завершенню російсько-турецької війни кордони імперії змістилися на південь, і Українська оборонна лінія втратила своє значення.
