Башта Вітовта

Башта Вітовта — єдина оборонна споруда в Україні часів Великого князівства Литовського, побудована наприкінці XIV століття.

Її унікальність в тому, що століття буремних подій, що розвивалися на Півдні України так і не змогли стерли з лиця землі цю архітектурну пам'ятку. В свій час Башта була одночасно митним постом та дозоною вежею, звідки литовські прикордонники контролювали знаменити Таванську переправу через Дніпро. У ХІХ столітті використовувалась Князем П.М.Трубецьким як водонапірна вежа.

Серед безкрайніх степів Таврії сотні років височіла одинока споруда. Вона була орієнтиром для чумаків, що їхали в Крим по сіль, для козаків, що прямували по Дніпру до Стамбула, для татар, які рухались через Дніпро в напрямку Волині і Поділля за ясиром.

Ця споруда називається "Башта Вітовта" — єдина оборонна споруда в Україні часів Великого князівства Литовського, побудована наприкінці XIV століття. Розташована вона в с.Веселе Новокаховської об’єднаної територіальної громади.

Історія свідчить, що в той час південно-західна частина сучасної України перебувала під владою Великого князя Литовського Вітовта і займала весь правобережний бік Дніпра, по якому проходив кордон з Кримським ханством. Зв'язок між двома державами здійснювала знаменита Таванська переправа.

Башта слугувала як митним постом, так і дозорним пунктом, з якого весь степ та переправу було видно як на долоні. Це допомагало швидко реагувати на небезпеку і повідомляти інших про наближення татарської кінноти. Після смерті Вітовта в 1430 році татари поступово перебрали вежу до своїх рук. Наприкінці 80-х років Князь Петро Трубецький купив у свого сусіда, що розорився від широкого життя, ділянку у 8000 десятин на якій знаходилася Вежа. З 1889 року на неї почали переселятися жителі сусіднього селища Козацьке. Так починається історія села Веселе. У 90-х роках на новій території були закладені виноградники, почалося будівництво приміщень Виноробного господарства та винних підвалів. Для потужного виноробного господарства, заснованого в посушливих степах Херсонщини потрібна була вода. Тому в у 80-х роках 19 ст. Князь Трубецький добудував четвертий ярус Башти Вітовта зі стрілчастими вікнами в псевдоготичному стилі, переобладнавши її у водонапірну вежу. Нещастя під час будівництва Каховського гідровузла Башта збереглася, але вже більше не використовувалась, залишаючись надзвичайно цікавою пам’яткою минулого.