Тростянецький лісопарк закладено в мальовничому урочищі Нескучне на берегах системи ставків, створених на місці колишньої річки Тростянки. Високі та круті схили долини річки, порізані балками, були вкриті віковою дібровою. Зачаровували своє величчю і красою могутні дуби, клени, липи, спокійна блакитна гладь ставків, що привабливо звивались поміж крутих і положистих берегів у яскравому барвистому вбранні весняного дібровного різнотрав’я, що згодом змінювалось на зелене, золотисте, багряне. Різноголосий спів птахів наповнював простір цього величезного лісового масиву. Такі чудові природні пейзажі послужили основою для створення в цій місцевості парку, який був закладений у 1809 році на честь сторіччя перемоги над шведами у Полтавській битві. На той час Тростянецьким маєтком володіла Олександра Надаржинська – онука Тимофія Надаржинського, духівника Петра І. Вона вийшла заміж за князя генерал-майора Олексія Корсакова, учасника Вітчизняної війни 1812 року. Не дивно, що така знана далеко за межами свого маєтку родина з Тростянця стала засновником ювілейного парку.
Долина річки Тростянки та її навколишні крутосхилі балки стали центром розбудови цієї природної скарбниці Сумського краю. Ці місця в ті далекі часи були покриті переважно дубовими лісами. „Свідками” минулих століть можна вважати велетні дуби-патріархи віком понад 300 років, які збереглися до наших днів на заповідній частині лісового урочища „Нескучне”. Деякі з таких дубів-велетнів навіть називають деревами-будинками, адже з їх ділової деревини можна було б спорудити житловий будинок. Висота цих дубів досягає 30-35 метрів, діаметр стовбура – півтора метри.
Штучні водоймища долини доповнювали незрівнянно гарні пейзажі довкілля. Навколо них висадили групами сосни та ялини, облаштували дорогу, проклали пішохідні доріжки. Тоді ж був збудований у глибині лісової хащі на березі ставу „Грот Німф”.
