Її історія починається щонайменше з 1680 року. Сучасну будівлю звели у 1873 році на місці попередньої, знищеної внаслідок пожежі.
Церква є характерним прикладом гуцульської дерев’яної сакральної архітектури другої половини XIX століття. Вона має п’ятизрубну конструкцію з однією банею, видовженим бабинцем та хрестоподібним плануванням. Фасад обшитий металом, а вівтар орієнтований на північний схід. Поруч розташовані дві дзвіниці: стара двоярусна, зведена одночасно з храмом, та нова, добудована пізніше.
У радянські часи храм не закривали, однак через брак уваги та фінансування будівля поступово занепадала: капітального ремонту не проводили. Лише в 1990-х роках, після відновлення українських церковних традицій, споруду частково відреставрували — оновили іконостас, підремонтували фасад і повернули церкві доглянутий вигляд. Нині парафія входить до складу Коломийської єпархії ПЦУ.
