В історичній літературі існують різні дати щодо заснування монастиря бернардинців у м. Дубно і побудови храму, який датується 1608, 1614, 1617, 1620 і 1629 рр.
Ченці цього ордену поселилися в м. Дубно бл. 1614 р. на запрошення князя Януша Острозького, який виділив для них землі поблизу своєї каплиці в замку і визначив десятину зі своїх угідь. Але, оскільки місця в замку було замало, він вирішив перевести ченців до Луцької міської брами, призначаючи на будівництво чималі кошти. Після смерті Я. Острозького (помер 1620 р.) будівництво монастиря продовжив його зять – князь Олександр Заславський. Будівництво костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії розпочалося, як вважають деякі історики, 1617 року за першого настоятеля (гвардіана) о. Франціска Остжешовича. На новому місці було збудовано костел і частину монастирських келій, куди в листопаді 1629 р. на свято Всіх Святих переселилися монахи-бернардинці з Чудотворною Іконою Діви Марії.
У 1647 р. в монастирі проживало 23 ченці. Згідно візитації бернардинських монастирів, у 1687 р. художник-бернардинець Францішек Лексицький намалював для великого вівтря образ Непорочного Зачаття Діви Маріії. На початку липня 1720 року храм сильно постраждав від пожежі, роботи по його відновленню велися упродовж декількох наступних років. У 1730 р. Казимир Ілінський, воєвода київський і староста ніжинський, спорудив у монастирському городі каплицю Хресної дороги, а у 1735 р. придбав для дзвіниці годинник.
Побудовано: 1630 р.
Години роботи: згідно графіку церковних богослужінь
Пам’ятка архітектури
