Будівлю було зведено у стилі модерну з елементами ампіру. Саме тут черкасці вперше дізналися, що таке кіно. Наприкінці літа 1908 року купець Бєлахова придбав у Парижі кіноустановку і з допомогою своїх рідних крутив черкасцям німе кіно. Так у Черкасах з’явився перший кінотеатр на 120 місць. У кутку стояв гардероб-шафа для одягу. В ньому дочка Бєлахова продавала квитки, син Михайло у кінобудці "крутив кіно", а другий син, Григорій, був тапером – обслуговував сеанси музичним супроводом на піаніно. Сам Бєлахов був білетером. До речі, у цьому ж таки будинку підприємець Школьников виробляв ситро та газовану воду. Тут же розміщувалася крамничка, де ці напої продавалися, тож улітку в цій частині Хрещатика не було де яблуку впасти, бо всі хотіли не лише долучитися до мистецтва і подивитися кіно, а й втамувати спрагу. Свій прибутковий товар Школьников продавав також з невеликих візків. До речі, так само реалізовувалось морозиво: ще один атрибут літнього відпочинку. Його налічувалося близько 30 сортів. "Реалізатори" носили свій товар у діжечках на голові, вигукуючи: "Сохарно-морожено, шариками зложено, копейка – цена, радость вкусна!". Покупець з`їдав порцію на місці й повертав скляночку, яка протиралася ганчірочкою.
Будинок був збудований місцевим купцем Белаховим наприкінці XIX століття. Це був один із найкрасивіших будинків, зведених у 1880-их роках. Будинок було зведено у стилі пізнього модерну з елементами ампіру, що повністю відповідав смаку середнього класу черкаської буржуазії того часу. На першому поверсі були мануфактурні магазини, віддані в оренду іншим купцям. А на другому поверсі мешкала родина самого Белахова.
Після Жовтневої революції у садибі Белахова розміщувалися молодіжний клуб, різні владні організації. Перед Другою світовою війною на першому поверсі будинку були магазини, на другому — управління торгівлі, потім — обласне управління кінопрокату.
Нині тут знаходиться обласна організація Національної спілки письменників України.
