Всім, хто бував на території південнобережного санаторію «Дніпро», що займає зараз більшу частину Харакса, важко, звичайно, уявити, що на початку століття на місці чарівного маленького палацу і тінистого парку з алеями з високих дерев цінних порід, квітниками, була кам'яниста безводна місцевість з ялівцевим рідколіссям.
За власним визначенням Краснова, палац «виконаний у сучасному шотландському стилі з місцевого вапняку мозаїчною кладкою із вставкою орнаментальних частин, висічених з того ж каменю, і покритий англійською черепицею».
