Слобожанщина не може похизуватися старовинними замками, але витончених садиб тут предостатньо. Ось і в селищі Кияниця зберігся маєток, що колись належав родині цукрозаводчика Харитоненка.
Палац був побудований в 1890 році, незадовго до смерті господаря. Своїм заповітом він розпорядився передати садибу своїй племінниці, Марії Лещинській. Тоді ж навколо будівлі був розбитий чудовий парк площею понад 50 гектарів.
Цікаво: деякі історики вважають, що саме в палаці Лещинських з'явився перший автомобіль у всій Харківській губернії. Дозволити собі таку розкіш могли лише дуже заможні люди.
У радянські часи вишуканий маєток було переобладнано в музичну школу, а після – турбазу. Сьогодні будівля належить місцевому університету. Стан маєтку аварійний, але на фасаді все ще можна розглянути старовинну ліпнину і химерні архітектурні форми.
А ось парк і озеро біля маєтку Лещинських зачаровують. Тут збереглися господарські будівлі, місток і понад 100 видів рослин, висаджених ще за наказом цукрозаводчика. Серед них є як звичні для нас дуби, клени та липи, так і екзотичні платан і гінкго.
Поділитись у Facebook
Поділитись у X
Відгуки
Кияницкий дворец-усадьба построен в 1890 году в стиле неоренессанса купеческой семьей Лещинских, получивших Кияницу, вместе с сахарным заводом, в наследство от известного предпринимателя И. Харитоненко. Двухэтажный дворец с изящной башенкой и с флигелем рядом, расположен в парке на берегу пруда. Парк площадью 55 га — памятник садово-паркового искусства, в котором произрастают более 70 видов деревьев и кустарников: платаны и гинкго, ели и сосны, липы и клены, многолетние дубы. После Октябрьской революции 1917 года дворец был разграблен и сожжён. После восстановления, использовался как турбаза всесоюзного значения «Кияница». Сейчас здание находится в собственности Сумского аграрного университета, проведена частичная его реставрация.
Чудове місце,недалеко від Сум,куди можна з'їздити у вихідний день та розвіятися від буденності.
Двоповерховий надземний палац маєтку Лещинських разом, з ландшафтним дендропарком, на початку ХХ століття, за задумом цукрозаводчика Івана Харитоненка, був однією із найсучасніших технічних новобудов зі збереженням архітектурних деталей, притаманних Ренесансу. Сучасні авто багатих осіб паркувались біля парадного входу до палацу Лещинських. В підвальних приміщеннях розміщувалося машинне відділення, де працював локомобіль, що виробляв електроенергію для освітлення палацу. Стіни палацу всередині мали порожнини, де проходило нагріте повітря для обігріву будинку. Взимку було тепло, а влітку прохолодно. Перекриття горища палацу були дубові, а дах вкритий металевою покрівлею. Палац відзначався декоративним інтер’єром, чудовим зимовим садом, розкішним акваріумом. На жаль, палац Лещинських, який ще не повністю втратив зовнішні архітектурні форми є тяжко хворим всередині і волає та благає про допомогу для сучасного життя разом із столітніми Ginkgo biloba серед зелені розкішної природи екзотичних місць Сумщини.
Якщо його відреставрувати, то це буде перлина Сумського краю