Головний будинок садиби був зведений у 1810 році відомим місцевим архітектором Олександром Паліциним. Він явно випередив свій час, побудувавши асиметричну будівлю у готичному стилі. Головний будинок садиби двоповерховий, цегляний, має вежу на східній частині будівлі. Цікаво, що протягом століття в палаці знаходилася Вознесенська церква. Далеко не кожен поміщик отримував від синоду право облаштувати домову церкву. Після смерті графині садиба перейшла у власність її брата, після чого неодноразово змінювала власників. Зокрема, тут жила правнучка гетьмана Скоропадського.
На зовнішній вигляд садиби сильно вплинули числені пожежі та подальші реконструкції. І не всі вони були випадкові. За однією з легенд, пожежу 1905 року навмисно влаштував власник маєтку для отримання страхового відшкодування. Після цього маєток викупив Самуїл Штейнер, його останній власник. Він реконструював будинок і володів ним до 1917 року.
В наш час будівля використовувалася як приміщення лікарні та санаторію. Садиба має статус пам’ятки національного значення.
