У православному світі всього 5 Лавр. З них найдавніша – Києво-Печерська Лавра, яка є всесвітньо відомим місцем паломництва православних християн.
Спочатку тут був Православний монастир, заснований у 1051 р. вихідцем з Любеча на Чернігівщині – подвижником Антонієм. Ченці спочатку жили і молилися в печерах, а потім вже були побудовані келії і велика церква.
В XI ст. монастир став центром поширення і утвердження християнства в Київській Русі, були засновані іконописна майстерня та перша лікарня. Cтатус «лаври» отримав в XII ст., зміцнюючись як центр літописання і житійної літератури: тут працювали відомі літописці (автор «Повісті временних літ» Нестор, Никон, Сильвестр). У 1698-1701 рр. були споруджені нові фортечні стіни з бійницями і баштами паралельно зруйнованим у 1240 р ордами Батия.
У XVII-XVIII ст. побудовані Всіхсвятська церква над Економічними воротами, ансамблі Ближніх і Дальніх печер, келії соборних старців, будинок друкарні та ін. В 1731-44 рр. споруджена Велика дзвіниця (висота – 96,52 м). Архітектурний ансамбль лаври склався до кінця XIX в.
Печери Києво-Печерської лаври являють собою два самостійних виритих в лісовій породі підземних лабіринти (висота – до 2 м, ширина – 1,5 м, загальна довжина – понад 500 м), розділених глибоким ровом, що виходять до Дніпра. Відстань між Ближніми та Дальніми печерами – 400 м. У печерах поховані відомі діячі часів Київської Русі: Нестор-літописець, Ілля Муромець, художник Алімпій, лікар Агапіт, Чернігівський князь Святослав (Микола Святоша), один з авторів «Києво-Печерського патерика» єпископ Симон.
Поділитись у Facebook
Поділитись у X
Відгуки
Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051р. монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. У ХІ ст. став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У ХІІ ст. отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. Назва лаври «Печерська» походить від слова «печери», бо саме у печерах на її території оселялись перші монахи. Постійними відвідувачами монастиря були князь Ізяслав, син Київського князя Ярослава Мудрого та київська знать, яка жертвувала кошти на будівництво наземного храму та келій. Монахи Києво-Печерської обителі і відлюдники вирізнялися високою моральністю та подвижництвом. Це притягувало до Лаври освічених людей. Монастир став своєрідною академією православних ієрархів. Тільки до початку XIII ст. з числа його іноків у різні міста Київської Русі було призначено 50 єпископів. Протягом століть на території Києво-Печерської лаври здійснювалося масштабне будівництво. Наприкінці ХІІ ст. навколо Лаври було зведено оборонні стіни (у 1240 р. вони були зруйновані ордами Батия). У 1698-1701 р. було споруджено нові фортечні стіни з бійницями і баштами. У 1731–1744 рр. зведено велику лаврську дзвіницю, висота якої – 96,52 м. З XII ст. збереглася майже у первозданному вигляді Троїцька церква над воротами головного входу в Лавру. Вона вистояла, незважаючи на численні війни, пожежі та інші нещастя, яких зазнавала Лавра впродовж своєї історії. Лавра розташована неподалік станції від мАрсенальна. Добратися туди можна автобусом № 24, тролейбусом № 38, маршрутками № 406, 470, 520, 527.
Пречудове місце для прогулянок і відновлення ресурсів, поза вибору в межах свободи совісті. Чудовий архітектурний комплекс та внутрішні садки - мікроклімат
На території чудово. Багато різноманітних музеїв, були нажаль лише в одному, багато зал з експонатами, все дуже цікаво. Раджу відвідати
Чудове місце для прогулянки з родиною. Доглянута територія, багато цікавих музеїв, наприклад, музей мініатюр, музей книги та друкарства. Лавру обов'язково має відвідати кожний.
Место особенное и красивое. Пещерный монастырь кажется каким-то сказочным, здесь можно увидеть мощи легендарного Ильи Муромца. Нарядный Успенский Собор с портясающими росписями. Ну и, конечно, знаменитая лаврская колокольня!
Дуже люблю це місце
Красива лавра та смачні пряники