Цікаво, що розташована вона не так, як більшість ратуш — у центрі площі, а збоку. Мешканці називають будівлю «вариською хатою», тобто «міською хатою».
На проєкт Мукачівської ратуші оголосили конкурс у 1898 році. Серед 12 учасників перемогу здобув угорець Янош Бобул-молодший. Будівництво споруди в неоготичному стилі з елементами австрійського модерну тривало лише 1 рік: з 1903-го до 1904-го.
До нас ратуша дійшла майже в первозданному вигляді. З обох боків від головної вежі розташовані невеликі башти-еркери, під якими можна розгледіти зображення герба міста зразка 1376 року. У декорі ратуші — незначна кількість ліпнини, пілястри та балкони. Під час будівництва споруди в її фундамент замурували лист із тогочасною статистикою про місто і проханням про його благословенне майбутнє. Увінчує вежу годинник-куранти, який відбиває кожну чверть години. На той час його вважали одним із кращих баштових годинників у Європі.
Своє адміністративне призначення будівля зберегла й донині. Сьогодні тут збираються представники органів місцевої влади. Хоча були часи, коли в ратуші проводили виставки i лекції, діяла літературна спілка ім. Ракоці та науково-дослідний інститут.
