Пам’ятник Єгору Хомичу Мовчану

Єгор Хомич вважається останнім з українських кобзарів. Унікальна особистість, сліпий із дитинства, він вів життя справжнього співака-бандуриста, переходячи з села в село і несучи культуру в маси. Завдяки антифашистській діяльності в роки війни він був нагородженою величезною кількістю премій. Єгор Хомич Мовчан народився в селі Велика Писарівка в 1898 році. У десять років захворів віспою, у результаті чого втратив зір. Навчався в Харківському інтернаті для незрячих. У 1913 році став самостійним кобзарем. Часто ходив без поводиря. У роки репресій дивом врятувався, не поїхавши на "зліт народних співаків", який пізніше назвав "розстріляний з’їзд кобзарів". Він не поїхав тільки тому, що його поводир зник і не супроводжував його. За часів війни збагатився антифашистським репертуаром, чим розпалював ненависть до загарбників. Величезна пісенна спадщина зберігається в Інституті ім. М.Т. Рильського. У 1978 році в рідному селі кобзаря Великий Писарівці був установлений пам’ятник. На місці будинку, в якому народився Мовчан, встановлено меморіальну плиту.