За задумом радянської влади вона мала сканувати радіолокаційні сигнали ворога на території від Балтійського моря до Туреччини і передавати інформацію у Львів. «Памір» мав працювати в кооперації з іншою аналогічною станцією на горі Стіг, але технічно це так і не вдалося втілити.
При проектуванні об'єкта конструктори мали враховувати складні погодні умови Карпат, тому створили куполи з скловолокна. Їхня основа може витримати сніг вагою 250 кг/м.кв. Антена метрового діапазону «П-14 Лена» працювала навіть при температурі в -50 градусів і швидкості вітру 30 м/с. За її винахід інженери навіть отримали Ленінську премію у 1959 році.
З розпадом союзу станція втратила своє стратегічне значення і фінансування і припинила діяльність у листопаді 1995 року. Від «Паміра» залишилися тільки куполи, деякі з них місцеві розмалювали орнаментами української вишиванки; приміщення казарм та зіркова антена.
Зараз на станцію водять туристів, а недавно ще заснували фестиваль з живою музикою, танцями, традиційною кухнею та іграми – «Памір Fest».
