Продовгувата цегляна будівля була виконана в стилі італійських віл. Декор в її оздобленні був майже відсутнім. У 1881 році до приміщення добудували триповерхову кутову вежу.
На початку 20 століття сини Ігнатія Хелмінського, які успадкували садибу, програли її в карти поміщику Крупецькому.
З поваленням імперського режиму поміщики залишили маєток, його розграбували місцеві селяни і навіть хотіли спалити, але вступився священнослужитель і будівлю вдалося врятувати. У середині 20 століття тут відкрили протитуберкульозний санаторій, який згодом переобладнали під дитячий пульмонологічний центр, а колишні стайні перепрофілювалися під школу.
