Новий Свято-Іллінський собор будувався на власні кошти дубенчан. Спорудження нової кам’яної церкви розпочалося 29 червня 1902 року настоятелем приходу отцем Корнійовичем, котрий довів будівництво до половини, а продовжив і завершив його отець Євгеній.
Будівельні роботи завершились у 1908 році. 23 вересня цього ж року Свято-Іллінський храм був освячений архієпископом Волинським і Житомирським Антонієм. Згідно з розпорядженням св. Синоду (указ від 31 серпня 1909 року), Свято-Іллінська церква була перейменована в собор. Згодом тут був встановлений різьблений іконостас на честь рівноапостольного князя Володимира.
Архітектурна стилістика нинішнього храму цілком вкладається у канонічні рамки неоросійського стилю. П’ятиверха, п’ятикутна цегляна споруда з прилягаючою з півночі дзвіницею, збудованою у російсько-візантійському стилі. Є кілька входів до церкви – з півночі, сходу і заходу. Головний вхід – з півночі, з центральної вулиці міста. Це зумовило її дещо незвичну орієнтацію, нехарактерну для православних храмів.
Іллінський собор за 100 років свого існування став свідком багатьох історичних подій, які не оминули і церковного життя.
Так, незадовго після освячення нового храму і надання йому статусу собору розпочалась Перша світова війна. У 1914 році австрійські війська захопили частину міста Дубна. Після того, як місто повернулося під російський контроль, у купах сміття було знайдено частину ікон, окремі були порубані, порізані. Зникло багато цінних образів. Невідомо, де знаходилась у той час дорогоцінна Благодатна ікона Богоматері в перлах, яка була подарована князем К. Острозьким спочатку Дубенському Спаському, потім передана Чеснохресному монастиреві, згодом – Іллінському соборові. Багато церковних цінностей, дзвонів зникло тоді назавжди.
Пам`ятка архітектури
Години роботи: храм відчинено з понеділка по п’ятницю з 10.00 по 14.00 та згідно розкладу богослужінь
Інфраструктура: поруч готель-ресторан «Дубно» та готель-ресторан «Едем» з можливістю поселення туристичних груп.
