Ймовірно в XI ст. тут було засновано печерний Канівський монастир, після чого її стали називати Чернечою горою. В середині XIX ст., відвідавши ці місця, Тарас Шевченко захотів придбати тут ділянку для будівництва садиби, проте його планам не судилося здійснитися. Проте після смерті поета труну з його прахом було перезаховано 10 травня 1861 р. у Каневі. Згідно із заповітом, його поховали на високій дніпровській кручі, яку з тих пір називають Тарасовою горою. На могилі був насипаний курган і встановлений хрест. В колишньому будинку доглядача могили Івана Ядловського відкрито музей "Тарасова світлиця". У 1925 р. створено Шевченківський національний заповідник, в 1939 - встановлено найбільший в Україні пам'ятник Шевченку. У 2010 р. після багаторічної реставрації відкрив свої двері літературно-меморіальний музей Т. Шевченка.
Поділитись у Facebook
Поділитись у X