Сім’я князя оселилась у маєтку в 1797 році, який до того часу був у занедбаному стані та майже не приносив прибутків. Господарством зайнялася княгиня і за допомогою кріпацької праці збудувала величезний будинок та заклала парк, який зберігся і донині.
Будинок, який знаходиться у самому центрі садиби, зведено у псевдоготичному стилі – башти, зали та галереї додають йому своєрідного шарму. Зараз, на жаль, збереглася лише частина від минулої величі, але і вона викликає захват у туристів, які подорожують до цієї визначної пам’ятки архітектурного та садово-паркового мистецтва.
У першому своєму варіанті парк мав водойму з насипним островом, водоспади, сімейний мавзолей та альтанки. До наших часів збереглись лише руїни флігеля, Будинок управляючого та декілька будівель кін. ХІХ ст. , зведених наступними власниками садиби після смерті Голіциної у 1815 році – губернатором Києва Фундуклеєм, баронесою Врангель та князями Куракіними. Зараз вони використовуються, як споруди для ПТУ №37.
Відвідати садибу варто ще по одній причині – тут цілих 4 роки служив секретарем та вчителем дітей Голіциних Іван Крилов, видатний байкар.
