В 1873 году австрийский предприниматель, барон Леопольд Поппер фон Подгари перенес главный офис своей фирмы из Венгрии в Галичину.
Предприятие заготавливало и сбывало древесину. Барон устроил в Горганах первую пилораму (лесопилка) в селе Выгода. От широкой железной дороги в горы сначала проложили «конки» – узкоколейки, которыми кони тянули лес.Такая колея, протяженностью 3 километра, соединяла в 1890 году лесопильный завод в Выгоде с лесопилкой в Старом Мизуне. Так узкоколейная железнодорожная ветка соединила Бойковщину с лесоперерабатывающей метрополией Австро-Венгрии. Сеть узкоколеек стала незаменимой в заготовке, переработке и сбыте древесины. Она ширилась живописными Горганами, становясь свидетелем величия Австро-Венгерской империи, перипетий войны и партизанских приключений, вбирая колорит местной народной жизни и пот тяжелой работы лесоруба. Достигнув наибольшей протяженности и расцвета в советские времена, до конца прошлого века она начала постепенно приходить в упадок, страдая и от природы, и от человека. На единой восстановленной полностью Мизунской ветви, когда-то только промышленной узкоколейной железной дороги, сегодня создан интересный экскурсионный маршрут "Карпатский трамвай". В 2016 году его маршрут органично дополнил интерактивный музей Центр наследия Выготской узкоколейки.
Поделиться в Facebook
Поделиться в X
Отзывы
З позитивного: дійсно цікавий потяг, чудові краєвиди, помірна тривалість, музики, що грають вживу. Із недоліків: перед посадкою у потяг на спеці (відкритий простір і смажить сонце) був маленький мітинг чи виступ присвячений історії бойків (навіщо? це все можна зробити у потязі шляхом трансляції аудіозапису), тим більше, що посадкова зона не має місць для сидіння, а слухати це стоячи, особливо якщо до цього вже декілька годин у дорозі, якось не дуже хочеться, якість трансляції у вагонах (звук поганий, але не через низьку потужність, більше через те, що шум потягу та музика забивають звук із динаміків), зупинка в колишньому санаторії (це взагалі сумно, цікаво звичайно, що там відновлювались колись радянські космонавти, але сьогодення сумне, руїни, декілька маленьких точок з продажу сувенірів, алкогольних напоїв і їжі, їжі??? якісь булочки без начинки та маленькі канапки - це що, бухнути та занюхати огірочком з канапки?), є питання до безпеки поїздки (чи є страховка, не дуже сподобались в деяких місцях рейки, точніше їх кріплення на схилах).Тобто сервіс - наш, сільський, такий собі на тверду 4 з 12. Запросити іноземців на цю екскурсію мені було б соромно. Чи варто їхати на "карпатський трамвайчик"? Так, але саме на нього, а не коли він лише частина екскурсійної програми. Якщо зависокі очікування якогось дива, то ні, тут його не буде. Так, про недоліки написано багато, але мета цього, щоб цей об'єкт дійсно змінювався і ставав більш безпечним та цікавим для туристів.
Чудова розвага для дітей і дорослих!