Місцевість вражає чарівними пейзажами, загадковими знахідками і унікальним скельним монастирем.
Археологічні розкопки свідчать, що з найдавніших часів вздовж берегів Дністра на цьому місці розташовувалося безліч язичницьких святилищ і капищ, а також курганні жіночі поховання, що свідчить про щільну заселеність цих територій, починаючи з доісторичних часів. Існує також частково підтверджена підводними дослідженнями легенда про семісаженний кам'яний відбиток стопи Будди, що знаходиться зараз на дні річки Смотрич.
Вперше Бакота згадується в Іпатіївському літописі під 1240 роком. У XIII столітті - велике місто, найважливіший політико-адміністративний центр Дністровського Пониззя (з XIV століття - Поділля), яке входило до Галицько-Волинського князівства. У XII столітті Бакота займала площу близько 10 гектарів, в ній жило близько 2,5 тисяч осіб.
Історія Бакоти закінчилася в 1981 році, коли в ході будівництва Новодністровської ГЕС населення було виселено в сусідні міста, а сам населений пункт повністю затоплено водою.
У 1996 році обвал верхньої скелі Білої гори знищив основну масу печер та усипальницю з настінними розписами і фресками XI-XIII століть. Лише в одному місці збереглися залишки келій і поховань монахів, нечисленні руїни Михайлівської церкви і покинуті фруктові сади.
Сьогодні Бакотою умовно називаються місця вздовж берега Дністра, розташовані по сусідству із залишками монастиря. За даними метеорологів, в цьому районі існує своєрідний унікальний мікроклімат - середньорічна кількість тепла на 1 кв.м. тут рівнозначна ялтинській, а скелі і ліси захищають узбережжя Дністра від північних повітряних потоків. Мальовнича природа і романтичний імідж цих місць приваблюють сюди численні потоки паломників і мандрівників.
