Понад Бугом, на високому пагорбі стоїть досить цікавий замок. Назва його вказує, що власником був граф Ксідо, але за іронією долі він так і не жив тут жодного дня. З історичних записів відомо, що Ксідо був ад’ютантом генерала А. Стеселя, а на ці землі він потрапив, емігрувавши у воєнні часи. Сам Ксідо мав грецьке коріння, славу ловеласа та альфонса, що звів з розуму багатьох світських красунь.
Палац мав стати родинним гніздом для Ксідо та його дружини (некрасивої та глухонімої доньки місцевого багатія), тому будівництво його планували з розмахом. За взірець було взято литовський оборонний замок (17 ст.). Стиль – неоготика, архітектор – І. А. Фомін. Головна особливість проекту – величезна вежа, що зберіглася й сьогодні. Завдяки сміливості архітектурних думок та планів один будинок поєднав у собі парадну частину з білосніжною колонадою та другий фасад, так званий річковий – брутальний, гранітний. На початку 20 століття будівництво припинили, бо прийшла війна…
У буремні часи стіни будівлі бачили школу, використовувалися у якості складських приміщень та навіть застінків НКВС. Але згодом життя налагоджувалося, а у палаці зробили готель – майже те, для чого його й збудували. Сьогодні тут є краєзнавчий музей, а також чудовий міст, що за стилістикою нагадує венеціанські. Будівля потребує реставрації, але навіть у такому вигляді виглядяє неймовірно та приваблює туристів. Тут завжди багато закоханих та молодят, бо фотосети, що тут роблять, завжди атмосферні та чарівні.
Є й особлива прикмета: потрібно зізнатися коханій у своїх почуттях посеред мосту – тоді пару чекає щасливе подружнє життя.
