Городище №1 - пам’ятка, яка складається з фрагмента збереженої системи оборонних споруд (північно-східна частина) городища (дитинця) та відкритого поселення (посаду), що до нього прилягає. Об’єкт досліджувався відомими істориками-археологами В.Б. Антоновичем (кін.ХІХст.), Ф.А.Козубовським (1925р.), І.С. Винокуром (1950р.), Б.А.Звіздецьким (2001, 2003-2004р.). Матеріали, які було зібрано під час археологічних досліджень, сумарно датуються VI-Х ст. та ілюструють всі етапи розвитку східного слов’янства у зазначений період. Так, під час розкопок на території городища було знайдено уламки ліпного посуду Лука-Райковецької культури VIII ст. н.е., а також артефакти ІХ-Х ст., які на даний час зберігаються у краєзнавчому музеї міста Коростеня. Дослідженнями встановлено сліди потужної пожежі, пошкоджені вогнем речі, а також людські рештки. Археологічні спостереження підтвердили літописну оповідь та спалення міста Іскоростеня в 946 році військом київської княгині Ольги. Після зазначеної події, життя на даному об’єкті не поновлювалось. Тому важливим явищем є те, що вказана пам’ятка “законсервувала” процеси формування та розвитку ранньослов’янських міст в комплексі. Городище №1 як пам’ятка визнана племінним древлянським центром Іскоростенем.
Довести остаточний зв'язок вказаної пам’ятки з літописними відомостями стало можливим в результаті досліджень, проведених співробітниками Житомирської археологічної експедиції Інституту Археології НАН України протягом останнього десятиліття. Науково-археологічні дослідження пам’ятки тривають за сприяння і фінансування Коростенської міської ради
