7 липня 1942 року – одна з найтрагічніших дат в історії села. Саме в цей день каральні дивізії пройшлися кожною вулицею, зайшли в кожен будинок і сарай з єдиною метою – вбити кожну людину, не шкодуючи ні старих, ні дітей. Всього було вбито 586 чоловік, з них 70 дітей віком до 10 років. Таким чином гітлерівці помстилися людям, які допомагали партизанським загонам Ковпака.
На згадку про цю подію в 2004 році була відкрита каплиця у вигляді дзвону. Автор проекту – Анатолій Дейнека, заслужений архітектор УРСР. Внутрішнє оздоблення каплиці досить скромне: вгорі можна побачити настінний розпис, є свічник, де кожен може поставити свічку за упокій загиблих. Також тут зберігається унікальна ікона Пресвятої Богородиці, вирізана з кипарисового дерева.
Найзворушливішим і одночасно страшним елементом всередині є мармурові плити, на яких висічені імена всіх жителів села, які загинули в той страшний день. На постійній основі діє фотовиставка «Життя триває».
