Костел у Жабинцях міг би сміливо претендувати на звання найкрасивішої релігійної споруди Тернопільщині чи навіть всієї України. Якби не одне але – храм був фактично знищений за радянських часів та не відновлений за незалежної України.
Костел у селищі було споруджено за кошти Казимира Городинського у 1860 році. Через 12 років його освятили. На початку ХХ століття, у 1906 році костел отримав статус парафії та був розширений. Можна сказати, що останньою щасливою сторінкою в історії храму був 1930 рік, коли його востаннє відремонтували. Після цього почався занепад. Після Другої світової війни почалася нова хвиля релігійного переслідування, під яку потрапив і костел Різдва Пресвятої Діви Марії. Його закрили та перетворили на господарську будівлю.
На жаль, за часів незалежності України руйнування храму тільки продовжилося. За однією з версій, причина у відсутності католицької громади. Вона була депортована радянською владою. Але чи може це бути причиною для руйнації пам’ятки архітектури? Навряд.
Станом на сьогодні костел у Жабинцях знаходиться в аварійному стані. Дах провалився, перебувати у будівлі небезпечно. Фасад все ще зберігає ознаки колишньої величі – тут можна розгледіти фамільні герби та інші елементи декору.
Поділитись у Facebook
Поділитись у X
Відгуки
Цікаво там полазити, але аварійний стан, тож треба бути обережним.
Надзвичайно красивий костел, який видно далеко з будь-якої сторони. Розташований на підйомі біля озера. Великий. В середині приміщення уже все поросло кущами, деінде ще видно розписи на стінах, стеля обвалилась. Тим-не-менш костел вражає.
Костел знаходиться на початку села Жабинці, терміново потребує реставрації та догляду. Поруч є ставки.
Споруджено костел в 1860-1862 роках, родиною Хородиських. В 1872 році костел було освячено титулом Різдва Пресвятої Діви Марії. В 1906 році храм став парафіяльним, його було розширено прибудовою двох бічних вівтарів до нави. В 1907 році костел вдруге освячено львіським архіепіскопом Юзефом Білчевським. Останній ремонт храму стався у 1930 році, було замінено покрівлю, відреставровано та додатково прикрашено внутрішній інтер’єр. Ще в 1999 році була і покрівля і сингатурка. Вхід до храму прикрашали скульптури святих Станіслава та Антонія. За храмом знаходиться красивий пямятний знак з хрестом у вершині фундаторам будівництва костелу: Леонарду Хородиському та його дружині Розі Хородиській з Очосальських, а також їхньому сину Казимиру Хородиському.