Азово-Сиваський національний природний парк

Він покриває площу в більш ніж 52 тисячі гектарів, з яких лише 8469 гектарів займає суходіл, а 43685 гектарів — це акваторії Азовського моря, озера Сиваш та Утлюцького лиману.

Азово-Сиваський національний природний парк було створено з метою збереження надзвичайно багатого генофонду рослинного і тваринного світу, унікальних природних комплексів північного Приазов’я. 52000 гектарів, 8469 — суходіл 43685 — вода. Завдяки м’якості клімату, багатим кормовим угіддям і захищеності територій Азово-Сиваський парк є місцем гніздування багатьох птахів і точкою великого перелітного шляху. У парку можна зустріти дрохву, стрепета, журавля степового і сірого, луня польового і степового, беркута, підорлика великого, балабана, сокола-сапсана, боривітра степового. Всього в парку 30 видів птахів, занесених в Червону книгу України. Орлан-білохвіст і стрепет є також об’єктами Європейського червоного списку. Вже від самого створення заповідник став місцем акліматизації деяких видів тварин і птахів. Тут акліматизований фазан звичайний, з тварин — олень благородний, лань, муфлон і кулан. З місцевих, у парку зустрічаються заєць-русак, лисиця, єнотоподібна собака.

У флорі парку переважає пустинна степова і солончакова рослинність з ковиловими і пирійними степами. На заповідних теренах Центрального Сивашу — Чурюка і Куюк-Тука збереглися справжні степові «аборигени», такі як жовтень скіфський, диво фіолетове, шавлія сухостепний, трінія щетиниста. Також в парку поширені унікальні для території України кермек чурюкський, червець сиваський, смольовка сиваська, деревій бірючанський, а також плейстоценові реліктові види. Одним з найбільш цікавих місць Азово-Сиваського парку є українське «мертве», а точніше — «гниле море» — озеро Сиваш. Ще одним визначним пунктом Азово-Сиваського парку, є острів Бирючий (у перекладі — «Вовчий»).