У середині 17 століття будівля перейшла у володіння польського короля Яна ІІІ Собеського, тому її часто ще називають Королівською кам’яницею. Саме тут у 1686 році відбулася ратифікація Собеським мирного договору, підписаного між Річчю Посполитою та Московією.
Пізніше кам’яницею володіли ще кілька родин. У 1908 році будівлю викупило місто, і того ж року тут відкрився Національний музей імені короля Яна III. За радянської влади до 1990-го року в будинку розташовувався Відділ історії радянського суспільства. А вже з часів Незалежності кам’яниця перетворюється на будинок-музей, де в 4-х Королівських залах розташовані виставки творів мистецтва, портрети найвідоміших господарів, меблі, колекції європейських орденів, музичних пам’яток тощо.
У кімнатах збережені інтер’єри початку 19 століття, а також — єдина в Україні готична зала, що є унікальною пам’яткою середньовічної світської архітектури.
Ще однією архітектурною родзинкою Кам’яниці Корнякта вважається Італійське подвір’я з відкритими галереями. Уже в 18 столітті тут показували театральні постановки, а зараз працює кав’ярня, влітку проводяться різноманітні заходи, фестивалі класичної та джазової музики.
