З сивої давнини й по сьогодні Почаївський монастир є однією з найшанованіших святинь, яку щорічно відвідують тисячі прочан. Тут знаходиться діюча духовна семінарія, що свідчить про активний розвиток церкви і духовенства в регіоні.
Перші згадки про нинішню лавру датуються 1527-м роком, хоча вчені вважають, що так чи інакше вона існувала ще в 1240-х роках. По одній з легенд, церкву заснували втікачі з Києво-Печерської лаври ще в часи монголо-татарського іга.
Навіть за часів перебування під контролем Речі Посполитої церква все одно залишалася православною при тому, що основною релігійною течією того часу був католицизм. Споруда оповита масою легенд – по одній з них чудотворна ікона Божої Матері допомогла відбити масштабний турецький напад 1675-го року. Цій події навіть присвячена дума «Ой, зійшла зоря вечоровая».
До інших важливих святинь відносять слід правої стопи Матері Божої, з якого снує джерело зі святою водою. На території Лаври знаходяться мощі святих та ще одна ікона – Почаївська ікона Богородиці, яку вважають чудотворною. Подарована вона була митрополитом Неофітом у 1559 році.
