Його площа становить близько 4000 кв.м., а висота скель сягає 40 метрів. У 2007 році професор Микола Кугутяк виявив тут древнє святилище, і з того часу Терношольську Ладу вважають місцем сили.
Маршрут до Терношольської Лади починається з Буковецького перевалу або з присілка Безулька і простягається близько 6 км. Терношольські скелі укриті смерековими лісами з великою кількістю ендемічних рослин, а весною і в листопаді долини вкриваються дикими крокусами. Складно повірити, що мільйони років тому на цьому місці бушувало Сарматське море, з дна якого і виросли ці величні скелі.
Науковці поділяють святилище на 4 частини:
кам'яний круг діаметром 8 метрів, який асоціюють з сонячним диском або головою лева.
фалічний камінь і хтонічний ящур;
антропоморфна фігура висотою близько 10 метрів, що нагадує вагітну жінку. Саме вона є центральним образом священного ансамблю. Науковці ототожнюють її з язичницькою богинею плодороддя — Ладою. На її честь і названо це місце. Хоча серед місцевих воно більш знане як «Голова Довбуша»
чашні камені, символи і зооморфні образи.
Недалеко від святилища знаходиться 3-метровий водоспад Терношорський Гук, а поряд Ворота прориву, утворені величезними нависаючими каменями. За ними розкинулось Тернишорське урочище, яке і веде до святилища.
