До того, як на пагорбі з’явилися перші поховання, тут проростало багато винограду, настільки багато, що навіть гору назвали Виноградною. А от вчені вважають, що кладовище виникло тут не випадково, бо ще з давніх часів на цьому місці здійснювалися релігійні ритуали і скоріш за все знаходилося язичницьке капище. Можливо, відчуваючи особливу енергетику цих земель, їх власник Давид Петц подарував Виноградну гору місту. Саме тоді з 1826 року починається облаштування некрополя та з’являються перші каплиці. Під час військових дій більшість каплиць було сильно пошкоджено та зруйновано. Відновили їх та заново розписали лише в 90-х роках. На Кальварії можна знайти поховання як звичайних ужгородців, так і відомих людей, таких як Адальберта Ердері, Йосипа Бокшайа, Петра Сови.
Після закінчення Другої світової тут, на цвинтарі, у братській могилі поховали радянських солдат, які полягли, обороняючи місто. Зараз на місці поховання височіє обеліск.
