Черговий проєкт авторства архітектора Артинова було втілено 1910 року.
Про таємниці закулісного життя, кумедні та сумні історичні факти оповідає музей, розташований всередині будівлі. У 1920 році саме тут Гнат Юра і Амвросій Бучма заснували трупу, яка стала фундаментом майбутнього Національного театру І. Франка. Сьогодні репертуар театру вражає як класичними виставами, так і оригінальними сучасними постановками.
Відгуки
Гарне місце для культрного дозвілля. Передбачені зручності для людей з особливими потребами.
Відкриття 88 театрального сезону пройшло під захопленні оплески вінничан.
Прекрасний театр, приємна архітектура, специфічна неперевершена атмосфера всередині. Як чудово, що є можливість іноді отримати трохи творчої насолоди переглядаючи поставлене дійство в своєму рідному місті. Долучайтесь, відвідуйте та насолоджуйтесь. Особливо рекомендую хоча б раз відвідати спектакль на малій сцені. Там особливо камерна атмосфера.
Протягом двох останніх тижнів бачила дві вистави. На Малій сцені йде "Селфі зі склерозом". Викликає безліч емоції: сльози чергуються зі сміхом. Філософські роздуми про плинність людського життя, зміну молодості старістю пробуджують трепетні думки. "Біла ворона" Рибчинського і Татарченка про Жанну д'Арк радує музикою, глибокими текстами, хореографією. Гра акторів чудова. Режисерське бачення оригінальне. Вінницький театр - один із осередків духовності. Велика подяка усьому мистецькому колективу!