Замок будувався як житловий, і лише згодом його переобладнали для оборонних цілей. І не дарма: як і інші замки Тернопільщини, він постраждав від татарських набігів. Останні власники замку, польські поміщики з родини Іполіта Ґнєвоша, намагалися відродити замок, розмістивши тут спочатку суд та податковий уряд, а згодом і бібліотеку. Однак у 30-х роках ХХ століття будівля була законсервована.
До наших днів вціліли три кутові вежі, надбрамна вежа і стіни. Сам палац перебуває у напівзруйнованому стані.
Влітку 2020 року у Національному заповіднику “Замки Тернопілля” поділилися планами на Золотопотіцький замок. За задумом, місцина має стати осередком зеленого туризму. У заповіднику хочуть, щоб тут оселилася родина фермерів, що буде вести натуральне фермерське господарство. Їм будуть допомагати туристи, які хочуть стати ближчими до природи. Також у планах – обладнати імітацію копальні, де туристи могли б мити золотий пісок. Адже за однією з легенд містечко Золотий Потік отримало таку назву через те, що у місцевій річці мили золотий пісок.
