Наразі Коростень носить статус міста обласного підпорядкування, хоча його історія набагато довша, ніж того ж Житомира – засноване воно було ще в 705-му році, задовго до хрещення Русі. Виходячи з цього факту одна з двох теорій походження його назви видається більш правдивою. Мова йде про те, що ім’я язичницького бога сонця Корса дійсно схоже на сучасну назву населеного пункту.
За багато віків своєї історії місто обростало легендами, історичними подіями і власним колоритом. Монголо-татарське іго, розпад Русі, козацькі баталії, контроль Речі Посполитої – все це Коростень пережив, залишаючись важливою адміністративною одиницею. Це сказалось в значній мірі на формуванні його архітектури і культурної спадщини – тут дійсно багато цікавих для туристів місцин.
Декілька музеїв, численні бібліотеки і постійні фестивалі в місті роблять його цікавим і різноманітним. Особливо привабливим виглядає фестиваль дерунів, який прийдеться до смаку любителям національної кухні і справжніх народних розваг під відкритим небом. Понад 4 десятки історичних пам’яток місцевого значення дозволять краще пізнати історію міста і регіону, який славиться своїм багатим минулим і значимим сьогоденням.
Поділитись у Facebook
Поділитись у X
Відгуки
Коростень одне з моїх улюблених міст, куди я полюбляю їздити на вихідні. Люблю гуляти парком, спускатися до річки Уж, що в’ється між гранітними валунами, а ще відвідувати свою тезку теж Ольгу, але княгиню. Саме нинішній Коростень, що в ті часи мав назву Іскоростень спалила Ольга. Ще у місті є декылька цікавих музеїв, які варто відвідати - військово-історичний комплекс «Скеля» та краєзнавчий музей.
Древлянське місто - Іскоростень, відоме перш за все, легендою, як княгиня Ольга його спалила... Місто стоїть на скелястих берегах річки Уж. В скелях знаходиться комплекс підземного командного пункту часів другої Світової війни -.музей "Скеля". Його ще називають "Бункер Сталіна". Тут є телефон, що мав прямий зв'язок з Кремлем. Є й смачні цікавинки в Коростені - влітку тут влаштовують свято "День деруна". І смачніших дерунів, ніж коростенські, мабуть, не знайти!