Благові́щенський собо́р, Храм Благовіщення Діви Марії, Богородичний Назарет — споруджений за проектом московського будівничого Г. І. Устинова. В основі плану собору лежить хрест із рівними за довжиною раменами, на жодному з них немає традиційної півкруглої вівтарної апсиди. Між раменами хреста влаштовано чотири закруглені кутові прибудови. Вони не відділені стінами від внутрішнього простору собору, не типове для подібних споруд барокової доби. Бані храму поставлено по кутах (а не на раменах хреста), що відповідає давньоруським традиціям. Створені спеціальні яруси-лоджії для знаті, що відповідає місцевим прийомам побудови храмів. Під склепінням південно-східної бані влаштовано спеціальний майданчик, де певний час зберігали бібліотеку монастиря; вікна цієї бані закладені.
Колишнє монастирське подвір'я в міській забудові обмежене скромним корпусом келій (XVIII ст.), перекритих склепінням, з глибокими підвалами і крамницями (ченці не відставали від ніжинських купців у торговельній справі).
Reviews
Споруда гарна, проте всередину не вдалося потрапити, було зачинено
Цікава з архітектурного боку споруда. Дуже оригінальні темні куполи, які поширені в місті і створюють неповторний стиль.
Тихе красиве місце
Пам'ятка історії, краще не сказати.
Благові́щенський собо́р, Храм Благовіщення Діви Марії, Богородичний Назарет — споруджений за проектом московського будівничого Г. І. Устинова. В основі плану собору лежить хрест із рівними за довжиною раменами, на жодному з них немає традиційної півкруглої вівтарної апсиди. Між раменами хреста влаштовано чотири закруглені кутові прибудови. Вони не відділені стінами від внутрішнього простору собору, не типове для подібних споруд барокової доби. Бані храму поставлено по кутах (а не на раменах хреста), що відповідає давньоруським традиціям. Створені спеціальні яруси-лоджії для знаті, що відповідає місцевим прийомам побудови храмів. Під склепінням південно-східної бані влаштовано спеціальний майданчик, де певний час зберігали бібліотеку монастиря; вікна цієї бані закладені. Колишнє монастирське подвір'я в міській забудові обмежене скромним корпусом келій (XVIII ст.), перекритих склепінням, з глибокими підвалами і крамницями (ченці не відставали від ніжинських купців у торговельній справі).