Ти знаходишся у підземеллі! Так, насправді ти в метро, але тільки подивись, які довжелезні ескалатори ведуть на поверхню, а ти на глибині 105 метрів під землею. Дивовижно, чи не так?
А ще 60 років тому тут нічого не було. Давай зазирнемо у минуле і дізнаємось, як усе починалось. Найперша в світі лінія метрополітену була запущена в експлуатацію
10 січня 1863 року в Лондоні. Багато води спливло з того часу, технології зробили крок вперед і станції метро з’явилися у багатьох містах по всьому світі. Зокрема у Києві, метрополітен розпочав свою роботу з 1960 року і станція “Арсенальна”, на якій ти зараз знаходишся, була однією з перших.
На сьогоднішній день, двох однакових станцій метро ти просто не знайдеш: деякі зберігають шарм старовини, інші вражають сучасним дизайном. І тільки одна станція може похвалитись титулом найглибшої у світі – саме “Арсенальна”.
Та чому ж вона така глибока? Невже не можна було побудувати її ближче до поверхні? Річ у тім, що береги Дніпра в цьому місці настільки високі, що інженерам довелось сягнути позначки у рекордні 105 метрів, так що навіть мандрівка ескалаторами займає близько 5 хвилин.
Втім, вражає тут навіть не так глибина, як інженерна винахідливість. Що було робити, якщо таких довгих ескалаторів на час будівництва просто не існувало? Кияни довго думали і нарешті запропонували здавалось би нереальний план: розбити спуск на 2 частини, а між ними побудувати проміжний вестибюль.
Але тоді постало друге питання: як між двома виритими котлованами розмістити будівельників, які б зводили цей вестибюль? І знову з'явилось революційне рішення. А якщо збудувати вестибюль на поверхні, а опісля спустити його на потрібну глибину. Такого у світі раніше ніхто не робив.
Коли кияни побачили гігантське залізобетонне кільце, вагою понад три тисячі тонн, жартівливо називали його "величезною склянкою". От тільки команді фізиків, хіміків та геодезистів було не до жартів.
Для надійності вони провели спеціальну заморозку ґрунту. Довкола конструкції вирили сотні міні-свердловин і залили в них спеціальний розчин. Всередині бетонного кільця працював екскаватор, який викидав зайву землю через спеціальні отвори. Коли купол вгруз нижче рівня землі, ґрунт почали висипати на його вершечок.
За 4 місяці всі видихнули з полегшенням — вестибюль був на своєму місці. І вже у листопаді 1960 року кияни вперше випробували найглибшу станцію у світі.
Що ж, тепер час підійматись на поверхню. Давай перевіримо, скільки часу тобі знадобиться, щоб подолати увесь шлях на гору?
Поділитись у Facebook
Поділитись у X
Відгуки
Найглибша станція київського метро, розташована на глибині 105,5 м. Глибина станції вплинула на її конструкцію. Товсті пілони розкриті для проходу пасажирів лише у двох місцях по платформі. Майже весь центральний зал займають службові приміщення, що не дуже зручно для пасажирів, проте дозволило зменшити вартість побудови станції. Облицювання звичайне для станцій першої черги — білий та рожевий Новоселецький мармур, алюмінієве литво, анодоване під бронзу. Стандартні також мармурові лави та решітки колійної стіни. Двомаршевий ескалатор станції Арсенальна є найглибшим спуском у Києві – 55,8+46,6 м. Він же є найстаршим у Київському метрополітені.
Маленька станція, але акуратна, на скільки це можливо в метро. Рекомендую відвідати.
Найглибша. Найзагадковіша. Тут і енергія технічних знань, і образи поневолення.
Зручний транспортний вузол. Тут можна як спуститись в метро, так і зловити маршрутку в різні частини якєєва. Навіть на лівий берег
Арсена́льна» — станція Київського метрополітену. Розташована на Святошинсько-Броварській лінії між станціями «Хрещатик» і «Дніпро». Відкрита 6 листопада 1960 року у складі першої черги будівництва. Наразі станція вважається найглибшою у світі, вона споруджена на глибині 105,5 метрів. З 1986 року станція має статус «пам'ятка архітектури місцевого значення», охоронний номер 187.