За переказами, храм був перенесений на це місце з іншого берега річки Черемош у 1719 році — саме цю дату прийнято вважати офіційною, хоча згадки про церкву з’являються ще у XVII столітті.
Цей храм — яскравий зразок гуцульської дерев’яної сакральної архітектури. Його конструкція має форму хреста: видовжений притвор, короткі бокові гілки, витончений восьмерик зі стрімким шатровим дахом. У 2011–2012 роках церкві повернули її автентичний вигляд, замінивши радянське металеве покриття на традиційне дерев’яне.
У стінах цього храму молилися Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський, Яків Головацький та інші визначні діячі української культури. У 1901 році церкву відвідав митрополит Андрей Шептицький і саме тут написав своє послання «До моїх любих гуцулів».
Церква й нині діє, а її спокійна атмосфера й краєвид на Черемош створюють унікальне місце для тих, хто прагне відчути живий подих історії.
