Насправді ж Червоне озеро має абсолютно штучне походження. Воно з’явилося у 1960-х роках минулого століття. Водойма є ставком-накопичувачем шахтних вод шахт Артем-1 і Гігант-Глибока підприємства “Кривбасшахтозакриття”. Справа в тому, що гірничодобувна промисловість використовує велику кількість води. Використану воду відкачують з глибини понад 1000 метрів. Після цього звичайна воді надмірно насичується низкою речовин, зокрема, магнієм, бромом, йодом, калієм. Ці та інші елементи надають воді неприродній червоний колір, який залишається незмінним будь-якої пори року.
Небезпека техногенного озера полягає у надмірній мінералізації. Вона в 20 разів вища, ніж у Чорному морі. Через річку Інгулець, до якої скидають воду зі ставків-накопичувачів, потрапляє у Дніпро. Велика концентрації хімічних сполук завдає шкоду флорі і фауні головної артерії України.
Звісно, такі локації, як Червоне озеро приваблюють своєю унікальністю. Але потрібно пам’ятати про небезпеку туристичної принади.
