Він складався з дерену, ґрунту та каменю й мав діаметр 350 метрів. На верхівці конусоподібної споруди розташовувалася кам’яна скульптура, відома під назвами Чортомлицький ідол, болван або баба, якій поклонялися скіфи.
На глибині 12 метрів знаходилась могила місцевого царя з царицею та їхніх слуг. Гробниця мала коридор та 5 залів. Разом із царською родиною в кургані похоронили їхніх коней та речі, серед яких багато срібла та золота.
Дослідження Чортомлика проводили в 60-х роках 19 століття імператорська археологічна комісія під керівництвом І. Забєліна та у 80-х роках 20 століття українсько-німецькі археологи. Найвідомішою знахідкою вважають срібну амфору з позолотою й зображеннями людей та тварин. Саме їх вчені вважають підґрунтям для твердження, що стремена для коней були винайдені десь на території України і скіфи вже ними користувалися. Крім амфори, у кургані знайшли золоте оздоблення для чохла для лука зі стрілами з міфічними зображеннями, прикраси для одягу, мечі.
У другій половині 19 століття поширилася «золота лихоманка». Шукачі скарбів грабували віднайдені гробниці. Така доля спіткала й Чортомлицький курган. Більшість знахідок, що вціліли, перебувають зараз у коморі Ермітажу в Санкт-Петербурзі.
