Тростян поділяється на Центральну, Північну та Західну частини. Північно-східна частина характеризується значною лісистістю (переважно це смереки), а інша частина — більш полога та з трав’янистою рослинністю. На схилах гори облаштована низка гірськолижних трас як для початківців, так і для професійних лижників і сноубордистів. На курорті працює 1 крісельний підйомник (функціонує цілий рік) та 7 бугельних. Усього на горі 11 трас, з них 6 відповідають міжнародним стандартам і можуть приймати змагання. Середня довжина трас — 1–2 кілометра. Найбільш екстремальні (чорні) розташовані у верхній та центрально-північній частинах Тростяну, легкі (сині) — у нижній.
На горі облаштована необхідна інфраструктура: є заклади харчування, ятки, прокатні пункти, влітку можна покататися на конях або квадроциклах.
У 1976 році гора Тростян стала місцем першого в СРСР зльоту дельтапланеристів.
