Закрити
Закрити

Меню доступності

Великий текст
Міжрядковий інтервал
Текстовий інтервал
Вирівнювання тексту
Інверсія
Чорно-біле
Насиченість
Контраст
Підсвічування посилань
Приховати зображення
Приховати відео
Курсор
Усі цікаві місця
Цікаві місця Харківська область

Майдан Свободи

Майдан Свободи — центральний майдан міста Харкова, є п'ятнадцятим за величиною майданом світу.

Про місце

З моменту формування — Ветеринарна площа (до 1925), від чіткого оформлення (планування — 1923–1925, мощення — 1930–1931) до 1942 року носив назву майдан Дзержинського (рос. площадь Дзержинского). У 1942 році, під час першої окупації Харкова нацистами, носив назву — майдан Німецької армії (нім. Platz der Wehrmacht). Під час другої окупації Харкова нацистами — з кінця березня 1943 до 23 серпня 1943 він був майданом Лейбштандарте СС (нім. Platz der Leibstandarte SS), названим на честь 1-ї дивізії Лейбштандарте СС «Адольф Гітлер», яка захопила місто. З 1943 і по 1991 роки знову називався майданом Дзержинського. У 1991 році майдан отримав сучасну назву — майдан Свободи.

Територія, розташована на північний схід від Сумської вулиці, в XIX — на початку XX століття належала університету. На ній розміщувалися клініки та навчальні корпуса факультету, за якими лежали пустирі, що перепиналися ярами, зокрема Шатиловим яром (засипаний в 1930-х роках.

До революції місце теперішньої частково займала невелика вимощена Ветеринарна площа, названа через двоповерхову будівлю Ветеринарного інституту. По суті, це був пустир.

Окрім інституту, на Ветеринарну площу виходили будівлі хірургічного корпусу інституту.

У 1924 році, враховуючи ріст столиці УРСР, архітектором В. К. Троценком була розроблена попередня схема цього району Харкова, пізніше названого Задержпром'ям.

За планом були розбиті квартали у вигляді концентричних кілець: 1, 2, 3 і 4-та Кільцеві вулиці, що нині відповідно проспект Незалежності, Чичибабіна, Данилевського, Культури; розділені радіальними вулицями: 1, 2, 3 і 4-ю Радіальними, нині Юри Зойфера, Ромена Ролана, проспект Науки та Літературна. Радіальними були також Клочківський узвіз та вулиця Трінклера. Пробивання декількох радіальних вулиць за планом Троценко не було реалізоване: тих, що йдуть через сад Шевченка (там їх замінили алеї, зокрема Університетська алея), а Літературна вулиця виявилася відрізаною від майдану.

У 1925 за ініціативою Дзержинського було дозволено спорудити Будинок Державної промисловості. Для нього відвели три суміжні квартали на внутрішньому кільці. Це поклало початок формуванню нового району з майданом в центрі, яка обмежилася Держпромом. Щоб відкрити вид на «перший радянський хмарочос» з боку Сумської вулиці, потрібно було значно зрізати землю та зачистити від малоповерхової забудови велику ділянку.

Один з найбільших у світі майданів вийшов незвичної форми у вигляді хімічної реторти. Прагнення надати майдану чіткішої конфігурації призвели до його просторового розчленування на прямокутну частину, яка слугує головним міським форумом, та круглу, в центрі якої до війни була величезна клумба, а потім на її місці було споруджено Круглий сквер (1965).ґ

Трамбування

Суперечки про форму майдану та межі його частин велися до 1920-х років. Планувалося навіть розділити майдан на двоє, а між ними від саду Шевченка до майбутнього готелю «Інтернаціонал» побудувати монументальну будівлю, яка продовжувала б вулицю Трінклера. Від цього плану відмовилися, але архітектурно підкреслили різницю між частинами майдану, встановивши пам'ятник Леніну на межі двох частин у 1963.

Пам'ятник В. І. Леніну був відкритий 5 листопада 1963 року. Загальна його висота — 20,2 м, висота бронзової скульптури Леніна — 8,5 м. П'єдестал виконаний із червоного граніту. На постаменті висічені тематичні рельєфи, що зображують групу революціонерів, які йдуть під червоним прапором на бій за радянську владу, і групу трудівників країни — будівельників комуністичного суспільства. Автори проекту пам'ятника — скульптори М. Вронський, А. Олійник, архітектор О. Сидоренко. Пам'ятник було демонтовано 28 вересня 2014 року під час мітингу. Відповідне рішення обласної державної адміністрації № 517 датоване тим же числом.

У 1990-х цю площу часто називали площею Незалежності. Але насправді вона ніколи не носила цю назва.

У 2019 році почалась реконструкція Круглого скверу, який розташований у північно-західній частині майдану. Планується реконструювати всі доріжки, встановити лавки, оновити освітлення, висадити дерева, а також встановити сухий фонтан. Завершення робіт очікується до дня міста 23 серпня 2019 року.

Сплануйте подорож

Це місце у маршрутах

Враження мандрівників

Відгуки

Тут з’являться відгуки мандрівників

Будьте першими, хто поділиться актуальним враженням про це місце.

Куди поїдемо цими вихідними?

Добірки місць, маршрути на 1–2 дні та події, заради яких варто вирушити в дорогу.

Підписатися