Свято-Троїцький Кафедральний собор — православний собор кафедральний УПЦ московського патріархату у місті Дніпро, побудований в XIX столітті за проектом Людвіга Шарлемань-Боде і Петра Вісконті. Протягом усього XIX століття іменувався то Троїцкой церквою, то церквою Зішестя Святого Духу. Свято-Троїцький кафедральний собор побудований на місці першої міської церкви на честь Казанської ікони Божої Матері. Невелика дерев'яна церква, освячена 15 січня 1791 року, через 40 років занепала, і купецтво міста звернулося за допомогою до петербурзьким архітекторам Людвігу Шарлемань-Боде і Петру Вісконті, проектировавшими Успенську церкву. Архітектори одночасно виконали новий проект цієї купецької.
Місце під новий храм освятили в 1837 році. У 1862 року почалося будівництво дзвіниці, яка стала найвищою спорудою в Катеринославі того часу. В кінці XIX століття будівлі храму і дзвіниці були з'єднані між собою. Пізніше були побудовані будинку причту і церковно-парафіяльної школи.
У соборі знаходяться святині: ікона Святої Трійці з часткою Мамврійського дуба, ікона «Плачу Спаситель», ікони Божої Матері «Іверська», «Казанська», «Достойно є», «Самарська», два хрести-мощевик з частками мощей шанованих у православ'ї святих. Серед реліквій зберігаються іконостас Казанської церкви і гробниця з Свято-Миколаївського (Брянського) собору.
