Він є частиною Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.
У садибі в автентичному вигляді збереглися подвір’я, будівля, де проживала Олександра Федорівна, з меморіальною табличкою, сарай та горно. У кімнатах залишилися незрушеними інтер’єри, меблі і предмети побуту, якими користувалася майстриня.
Сьогодні в експозиції музею-садиби біля 3000 експонатів, у тому числі:
понад 1000 виробів із кераміки. Причому 250 із них були знайдені після смерті Олександри Селюченко невипаленими, але для кращого збереження знайдені речі все ж випалили на горні майстрині й залишили в музеї;
ескізи декорацій;
архівні фото та щоденники мисткині;
бібліотека з 300 примірників;
понад 500 предметів побуту.
На подвір’ї музею у 2016 році встановили пам’ятник Олександрі Селюченко у вигляді погруддя авторства заслуженого працівника культури України Юрка Пошивайла.
Працівники меморіальної садиби регулярно проводять освітні та культурні заходи на її базі, зокрема, краєзнавчі екскурсії, зустрічі з майстрами, ігри, вікторини, свята на гончарську тематику, майстер-класи гончарів і малювальниць, вшанування пам’яті майстрині в день її народження 6 травня. Кожні 5 років тут проходять Селюченківські наукові читання.
