Виявляється, що знамените Сократівське кредо: «Я знаю, що я нічого не знаю», лишається актуальним навіть там, де йдеться про такий, здавалось би, простий предмет .
Кожний сектор Музею має свій художній задум, який ґрунтується на хронологічній диференціації експонатів: від перших туалетів в Мохенджо-Даро до туалетів з сенсорним керуванням. Під час екскурсії музеєм відвідувач дізнається надзвичайно багато історичних подробиць: як облаштовувалися перші суспільні туалети у мешканців Давнього Риму, чому середньовічні туалети мали назву «гардеробів», або чому в епоху Відродження звичайні походи на горщик перетворились на справжні «тронні засідання».
Гордість Музею – «Найбільша колекція сувенірних унітазів у світі», яка занесена в Книгу рекордів Гіннеса та налічує біля 600 екземплярів.
Музей Історії Туалету розташований в історичній Башті №5 на Печерську, яка входить до музейного комплексу "Київська фортеця». Це одне із загадкових київських споруд, яка була збудована за ініціативою царського уряду в XIX столітті на самій високій точці міста – Кловській горі. Башта входила в комплекс оборонних споруд Києва та захищала північний схил Печерської височини. Спільно з Баштою №6, арсенальними майстернями та казармами жандармського полку вона створювала оборонний фронт з боку Кловського яру. Її будівництво розпочалося в 1833 році й тривало протягом 13 років. Спочатку тут зберігали провіант, а в радянські часи за наказом Міністерства оборони обладнали військовий склад. Зруйновану з часом Башту відновили у 1999 році.
Поділитись у Facebook
Поділитись у X