Музей Історії Туалету в Києві

Музей Історії Туалету в м. Києві – особливе місце, в якому прості, добре знайомі та загалом дуже звичні, на перший погляд, речі, розкриваючи перед відвідувачем все багатство своєї історії із загадками, легендами та навіть інтригами, вже не уявляються такими простими та звичайними.

Виявляється, що знамените Сократівське кредо: «Я знаю, що я нічого не знаю», лишається актуальним навіть там, де йдеться про такий, здавалось би, простий предмет .

Кожний сектор Музею має свій художній задум, який ґрунтується на хронологічній диференціації експонатів: від перших туалетів в Мохенджо-Даро до туалетів з сенсорним керуванням. Під час екскурсії музеєм відвідувач дізнається надзвичайно багато історичних подробиць: як облаштовувалися перші суспільні туалети у мешканців Давнього Риму, чому середньовічні туалети мали назву «гардеробів», або чому в епоху Відродження звичайні походи на горщик перетворились на справжні «тронні засідання».

Гордість Музею – «Найбільша колекція сувенірних унітазів у світі», яка занесена в Книгу рекордів Гіннеса та налічує біля 600 екземплярів.

Музей Історії Туалету розташований в історичній Башті №5 на Печерську, яка входить до музейного комплексу "Київська фортеця». Це одне із загадкових київських споруд, яка була збудована за ініціативою царського уряду в XIX столітті на самій високій точці міста – Кловській горі. Башта входила в комплекс оборонних споруд Києва та захищала північний схил Печерської височини. Спільно з Баштою №6, арсенальними майстернями та казармами жандармського полку вона створювала оборонний фронт з боку Кловського яру. Її будівництво розпочалося в 1833 році й тривало протягом 13 років. Спочатку тут зберігали провіант, а в радянські часи за наказом Міністерства оборони обладнали військовий склад. Зруйновану з часом Башту відновили у 1999 році.