Хоч заснований він був ще у ХVІ столітті, цей скелястий берег Росі став його постійним місцем розташування тільки у 1704 році. За довгу історію свого існування монастир декілька разів переїздив, зазнавав руйнації і відбудовувався, переходив від православних до католиків і навпаки. У 1740 році отримав назву Свято-Миколаївського у зв’язку з побудовою на його території Миколаївської церкви, яка пізніше згоріла. На її місці було зведено Успенську церкву, але до наших часів зберігся лише її фундамент, а поряд церкву Воскресіння Христового, що збереглася донині.
У ХІХ столітті при монастирі функціонувало повітове училище, багато випускників якого стали відомими людьми — Нечуй-Левицький, Кротевич, Кошиць, Клебановський.
У тридцятих роках ХХ століття монастир закрили, після чого на його території розміщувалися дитячий будинок та гуртожиток, і лише зі здобуттям Україною незалежності почалося відновлення Миколаївського монастиря.
Так як у козацькі часи ця обитель була притулком для одиноких, скалічених козаків, монастир і зараз продовжує цю традиціє, проводячи душевну реабілітацію воїнів АТО.
Перебуваючи у Богуславі обов’язково відвідайте цю святиню, скуштуйте води із цілющого джерела, що знаходиться на території монастиря, помилуйтеся краєвидами з монастирської гори.
