З київською аркою Дружби народів також пов'язана одна захоплююча легенда, згідно з якою споруда насправді має округлу форму. Нижня частина (дуга) всієї конструкції нібито ховається під землею дніпровських схилів. І, можна навіть потрапити в середину та покататися по колу. Якщо підійти ближче, та прикласти вухо до монумента, часом можна почути, як хтось ганяє веселкою.
І, звісно ж, неймовірний краєвид! Перед тобою несе свої води до Чорного моря вічний Дніпро, який, до речі, є найбільшою рікою України, та третьою на просторах Європи. На горизонті будують новий, величезний міст, і хто знає, може, через кілька років ми з тобою зустрінемось саме там, на одному з нових маршрутів. А он великий білий корабель, наче застиг на узбережжі Дніпра – насправді ж це споруда Річкового вокзалу, яку спеціально побудували у вигляді корабля, але, можливо, він теж мріє одного дня таки податися у плавання? Зліва князь Володимир споглядає місто зі схилів, тримаючи великого хреста. Саме він, понад тисячу років тому привіз із далекої Візантії на наші землі, релігію християнство. Цікаво, що колись на хресті були електричні лампочки, які світилися в темряві та слугували маяком для кораблів, що прибували Дніпром до Києва. Мабуть, князь Володимир, який живе на цих схилах вже понад 150 років, міг би розповісти нам ще багато історій, які трапилися за його життя, та він не розмовляє
