Рішення про будівництво Успенського собору на місці колишньої дерев’яної церкви було прийняте у 1748 році, його ініціаторами стала козацька старшина. Саме тому святиню звели у стилі козацького бароко, до речі вона стала першим мурованим храмом міста. Через брак коштів будівництво тривало аж до 1770 року. Саме тут дияконом працював дід Котляревського.
44-метрову дзвіницю почали будувати у 1774 році і знову ж таки через нестачу коштів цей процес затягнувся аж до 1801 року. На третьому ярусі дзвіниці знаходився дзвін Кизи-Кермен, виготовлений з металу турецьких трофейних гармат. Наразі цей красень зберігається в краєзнавчому музеї. У 1847 Успенський собор отримав статус кафедрального.
1934 рік став фатальним для святині, бо саме тоді радянська влада підірвала собор, але чомусь залишила неушкодженою дзвіницю. У післявоєнний час дзвіниця довго стояла пусткою, потім її стали використовувати під художні майстерні та виставки. Уже в роки Незалежності дзвіницю передали православній церкві Київського патріархату і з того часу на її нижньому ярусі почали проводити богослужіння.
У 1999 році вирішено відновити собор, авторами проекту виступили місцеві архітектори Оксана Бєлявська та Валерій Трегубов. Будівельні роботи тривали до 2005 року. Як виявилося пізніше в процесі будівництва не було дотримано вимог проектної документації — зменшили товщину стін та висоту споруди, що призвело до спотворення будови.
Але як би там не було, зараз історична пам’ятка отримала нове життя і знову прикрашає серце міста.
